Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Юлія Кравець
Юлія Кравець

Наші добровольці: Віталій Степанов

Наші добровольці: Віталій Степанов

Віталій Степанов більше року був на передовій. У складі добровольчого батальйону «Айдар» пройшов найгарячіші точки сходу України,  нині займається громадською діяльністю. Наші журналісти поспілкувалися з ним напередодні дня українського добровольця.

Боєць батальйону «Айдар» Віталій Степанов свій бойовий шлях почав влітку 2014. До військкомату пішов добровольцем. Не отримавши ніякої відповіді, почав тренуватися в полку  «Азов»

Віталій Степанов, боєць батальйону «Айдар»: И так самоорганизовавшись, люди начали делать общее дело, тренироваться, искали инструкторов.

Коли сформували групи, вирушили до Києва. Там з побратимами приєднався   до батальйону «Айдар».  І відразу з підрозділом вирушив на Луганщину.

Віталій Степанов, боєць батальйону «Айдар»: В Луганской области сначала тоже оружия не было, занимались внутренней работой -  ходили на посты, меняли друг друга, передавали один автомат на пятерых.

Групу,  в якій перебував Віталій, готували до розвідки. Працювали в тилу ворога. Жодного призовника у лавах підрозділу не було.  Це винятково добровольче військове формування.

Віталій Степанов, боєць батальйону «Айдар»: Люди были все взрослые и они были морально и психологически воевать. Это не были мальчишки 18 летние, которых силой гнали в военкомат, которым эта война особо не нужна была, а были люди от грузчиков до профессоров, и они были готовы отдать свою жизнь и этот дух давал 50% победы.

Віталій розповідає: батальйон не боявся йти в найгарячіші точки - туди, куди можуть податися лише добровольці. Це були бої за Щастя, Хрящувате та Луганський аеропорт. Завданням бригади айдарівців було зайти на летовище та пробити дорогу. Заходили в аеропорт три дні. 

Віталій Степанов, боєць батальйону «Айдар»: Мы  выстраивались в колонну и делали вид, что мы выходим. Местные это тоже все видели и передавали на ту сторону, что собирается колонна, с такой-то техникой. Для чего так делали? Это был отвлекающий маневр. Мы раз вышли, они сообщили, второй раз вышли, а третий вышли и пошли.

Лише за один бій могли втратити до двох десятків бійців, каже військовий.   І коли бригаді надійшов наказ виходити, сил вже майже не було.

Віталій Степанов, боєць батальйону «Айдар»: Мы понесли в первые дни боев много потерь. Много раненых, мы были обескровлены. А на флангах никто не стоял. Мы шли как штурмовая группа .

Айдарівцям обіцяли допомогу, розповідає Віталій. Але три дні підмога не йшла. Потім  приїхали десантники 80 окремої аеромобільної бригади, бійці 24 механізованої   та 6 танків. Виходили під обстрілами та забрали переселенців.  

Віталій Степанов, боєць батальйону «Айдар»: Был случай, когда колонна беженцев шла из Хрящеватого, и танк вышел с поля, и по машине открыл огонь. Тогда погибло мирное население.

Зброю бійцям доводилося добувати в бою.

Віталій Степанов, боєць батальйону «Айдар»: До первого боя оружия было маловато, после первого боя появилось их оружие, с которым против них и воювали.

Віталія Степанова в одному з боїв   поранило й контузило. Після лікування знову повернувся на передову. Тоді вже на Сході було так зване перемир’я.

Віталій Степанов, боєць батальйону «Айдар»: От туда железо летит, туда нельзя. Выйти на операцию тоже нельзя согласно Минским договорённостям, занимались внутренней работой .

У мирному житті Віталій виховує   сина та має невеликий бізнес. Але більше часу віддає громадській роботі: допомагає таким, як сам. Возить гуманітарну допомогу бійцям, є координатором громадської організації інвалідів АТО. Разом з побратимами влаштовує виставки та зустрічі з психологами в реабілітаційному центрі.

Віталій Степанов, боєць батальйону «Айдар»: Как-то друг другу помогаем.  Надеюсь,  так оно  и будет продолжаться .