Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Капелан Валерій Тіпенко презентував фотовиставку в музеї авіації

Капелан Валерій Тіпенко презентував фотовиставку в музеї авіації

«З Майдану на фронт». У Полтавському музеї авіації та космонавтики  відкрито виставку фотографій нашого земляка, отця Валерія Тіпенка. Він один  із  небагатьох українських  церковників, які молилися за  мирне протистояння на столичному Майдані. Коли ж на Сході України почалася антитерористична операція, панотець поїхав підтримати бійців – співвітчизників словом Божим.

«Чи всиджу дома, коли Київ кипить, Полтава мітингує, країна повстає, щоб скинути злочинний режим? Ні, маю кинутися у вир боротьби. Далі, як буде», -  думав у «гарячі» дні зими 2013–14 років полтавський священик Валерій Тіпенко. Рідню у щічки, рюкзак у руки і на Майдан.

Отець Валерій, священник, волонтер: Я сам інтернатовський і мене учили тому, що не оставляти в біді хоч друг, хоч враг. Нада іти йому на поміч. То я навіть владиці сказав,що їду на Київ. Стояли на передовой. Потом під’їхали другі батюшки. Приїхав отець Дмитро з Кобеляків. Ну я сказав  так – єслі будуть нападать на мою сім’ю, державу я маю повне право взяти оружіє в руки.

А вони таки атакували. «Зелені» озброєні  людці «відрізали» український півострів Крим. Проросійські сепаратисти  відкусили й значні території  Луганської й Донецької областей. Антиукраїнські мітинги, самопроголошені республіки, антитерористична операція… Отець Валерій час від часу на фронті Там, де найважче. Капелан і волонтер. Доводилося, каже, правити службу навіть під мінометними обстрілами.       

Отець Валерій, священник, волонтер: В мене хлопці всі стоять і кажуть – батюшка, давай бистро помолимося. Командир встає, хлопці поранені встають і стоять моляться. Даже невіруючі прийшли і молилися.

На виставку світлин запросив родину, друзів, журналістів. Вшанували  загиблих побратимів. Доброволець і друг  Олег Смірнов згадав  часи, коли, без перебільшення, вчилися жити «в умовах війни». У пам’яті фронтовика  перші блокпости у Чутовому та  під Полтавою, чергування  з учбовими автоматами, коктейлями Молотова, збори, тренування у добровольчих батальйонах.     

Олег Смірнов, доброволець, учасник бойових дій: Дуже багато було патріотизму. То, що не вміли – одне. Очі горіли так патріотизмом, якого нині немає. Він згас. Люди розчарувалися. Те, шо навчилися воювати. Але,за який рахунок. Кращих загубили. Кращі з кращих гибнуть.

Нині, переконує інструктор Андрій Князєв, у Національній гвардії, Збройних Силах, дбають про спеціальну підготовку бійців.      

Андрій Князєв, доброволець, учасник АТО, інструктор із тактичної підготовки: Досить таки на належному уровні знаходиться наша і  тактична підготовка і медична допомога. Хлопці перед тим, як відправляються на передову проходять недільний курс з оказання першої допомоги. Старі аптечки за допомогою волонтерів замінили на кращі, які й мають бути.

Біда навчила премудростям. Та краще  в мирі – наголошує отець Валерій. За це  молиться. І резюмує: «Багато хто забули заради яких ідей боролися і гинуть співвітчизники. Одуматися не помнящим не пізно».   

Отець Валерій, священник, волонтер: Наше покоління должно вирости в нормальній державі і не в такій, що ми ходимо, добиваємося, а щоб було все добре, нормально. Чому терпимо нечисть у нашій країні