Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

У Полтаві побільшало випадків шахрайств з банківськими картками

У Полтаві побільшало випадків шахрайств з банківськими картками

У Полтаві збільшилась кількість випадків телефонних шахрайств. Розголошення персональних даних може коштувати дорого. Пенсії та  заробітні плати, стипендії та виплати на дітей – більшість отримують їх через банківські картки. Це зручно, але іноді небезпечно. Шахраї навчилися знімати  гроші з банківських карток. Як зберегти власні кошти, дізнавалася Наталія Чут. 

Максим користується послугами банку, має пластикову картку. Розповідає, не раз чув про афери з грошима, днями сам ледь не став жертвою шахраїв:

Максим, полтавець: Мені набрав якийсь чоловік, сказав, що він з «Приватбанку»  і попросив пін-код, щоб я йому смс-кою надіслав пін-код, потрібно перевірити особу, не пам’ятаю, що він сказав точно. Він просив пін-код. Я сказав: «Ні! Я вам не вірю!» І вибив телефон.

До поліції Максим не звертався, адже гроші з картки не зникли. Відтоді, говорить,  до зняття коштів через банкомат ставиться з обережністю.

Максим, полтавець: Я дивлюся на банкомат, чи немає там якихось дивних речей, чи там нічого не підключено до нього. Там, де видає гроші, потрібно дивитись, чи немає там пластинки. Якщо такого нема є - я знімаю гроші.

З початку цього року до поліції Полтави  надійшло 58 заяв щодо подібних випадків. Щодня реєструють по 1-2. Кібер-злочинців цікавить інформація про персональні дані та реквізити платіжної картки, розповідає лейтенант поліції Богдан Зябленко. Говорить,  така схема відпрацьована до дрібниць.

Богдан Зябленко, лейтенант поліції: Сьогодні у нас був виклик стосовно шахрайства – жінці попередньо телефонували начебто працівники банку. Повідомили, що начебто її карта заблокована, для розблокування потрібні її дані. Вона надала інформацію в повній мірі. Через деякий час з її картки почали списувати гроші і вона вже не могла нічого зробити. Тому звернулася до поліції.

Богдан Зябленко  розповідає про найпоширеніші схеми, за якими діють кібер-злочинці.

Богдан Зябленко, лейтенант поліції: Бувають різні випадки: наприклад, оголошення «olx» внести предоплату. Предоплату, коли ви вносите, потім ці кошти можна лише в судовому порядку повернути . Телефонують на мобільні телефонии, представляються сином чи донькою і намагаються виманити гроші, начебто терміново потрібні гроші. Називають картку і вже особи перекидають кошти на картку.

Ми поцікавилися у полтавців, чи знають вони,  як користувачам банку не стати жертвами банківських аферистів?

Голос: Якщо дзвонить незнайомий номер не варто брати трубку. Або не диктувати їм свій пін-код, або послідні три цифри.

Голос: Чув, що знімають дєньгі. Треба нікому не довіряти.

Голос: Читала в Інтернеті, чула, але зі мною такого не було. Не повідомляти код, не відповідати на телефонні дзвінки.

Універсального методу боротьби з шахраями, які незаконно знімають гроші з банківських карток – немає, каже лейтенант поліції Артем Слободнюк. Щоб захистити свої кошти,  радить дотримуватись наступних правил :

Артем Слободнюк, лейтенант поліції: Необходимо, первое – никому не говорить секретные пароли, непосредственные, которые связанные с карточкой-  это в основном идет девичья фамилия матери, либо же не указывать сам пароль, который открывает доступ к вашим банковским счетам. В случае, когда вы обнаружили, что с вами либо связались по телефону и у вас вызвал подозрение этот разговор , либо же вам приходят подобного рода смс - необходимо сообщать на 102.

 Бережіть свої кошти ретельніше. Необережність може коштувати дорого.