Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Юлія Кравець
Юлія Кравець

Обласне радіо: еволюція від бобін до цифрових диктофонів

Обласне радіо: еволюція від бобін до цифрових диктофонів

7 травня всі,  чия професія пов'язана  з радіотехнологіями,  відзначають своє професійне свято.  Про будні наших колег з телерадіокомпанії «Лтава», які створюють передачі та видають в радіоефір новини,   розкажуть наші журналісти.

Щоденно у вирі подій. Робочий процес радіожурналіста складається з кількох етапів. Спочатку запис респондентів, потім прослуховування матеріалу. Це – лише частина роботи над підготовкою сюжету чи передачі  до ефіру.

Інна Куліш, журналіст: Робота на радіо цікава тим, що за допомогою звуку, слова ти передаєш свою думку, емоцію, усіх респондентів відчуваєш по голосу.

Далі перевірка тексту керівником редакції, запис і можна приступати до монтажу. Головне – встигнути до ефіру.  

Ігор Лихошвай, звукооператор: Ось так ми і працюємо, оце запис , а потім монтуємо і видаємо в ефір.

Головний інструмент радіожурналіста - диктофон. Маленький та компактний прилад еволюціонував разом зі зміною медіа.

Олександр Бобошко, директор ТВО програм  обласного радіо: Відкриваємо  такими репортерами там була бобіна, ось такий мікрофон його називали гусачок.

Якщо передачу можна готувати заздалегідь, то новини - тільки в прямому ефірі.

Над тим, аби сюжет чи передача вийшли в ефір, працюють кілька фахівців: звукооператор, режисер, музичний редактор. Але найбільш впізнавані із них журналісти, голос яких ви чуєте в ефірі.

Наталія Золотар, журналіст: Першого разу було то страшно, тремтіли і коліна і руки, і ноги, але з часом стало легше хоча, і з кожним випуском, коли виходиш у прямий ефір отримуєш задоволення.

Вісімдесят років тому в грудні в ефір вийшло полтавське обласне радіо. Нині в його фонотеці  зберігають більше 18 тисяч плівок, записи з яких нині оцифровують.  Кожна має своє місце та номер. А ще в будівлі радіо є спеціальна камерна студія та свій маленький музей.