Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ольга Боцула
Ольга Боцула

У Полтаві поклали квіти до меморіалу Солдатської слави

У Полтаві поклали квіти до меморіалу Солдатської слави

Перемога.  Україна відзначає 72-гу річницю здолання нацизму в Другій світовій. У день визволення  дякували живим свідкам та учасникам війни і тим, хто так і не побачив вільну від окупантів Україну. Про те, як Полтава зустрічала свято, Ольга Боцула розкаже.

Меморіал Солдатської слави у Полтаві.  Традиційно найпершими вшанувати пам’ять тут отримують право ті, хто  виборов мир 72 роки тому -  визволителі Полтави у супроводі духовенства, ветеранських організацій,  керівництва області і міста.  

Згадати про полеглих товаришів по зброї – обов’язок  кожного ветерана, говорить Олександр Заїкін. У війні з німцями він дістав поранення у ногу, проте  зберіг життя.

Олександр Заїкін, ветеран Другої світової війни: Перемога нам дісталася великою кров’ю.  30 млн. загинулоо у ДС. 20 млн. мирних жителів

Тих, хто безпосередньо брав участь у кровопролитних боях, приміром у Полтаві, залишилося кілька чоловік.

Голос:  Вітаємо вас зі святом. Дякуємо за перемогу. Бажаємо міцного-міцного здоров’я.

У свої 89 Володимир Яскевич погано говорить,  майже не чує і не ходить. Його  супроводжують рідні. Не побувати  на святі, говорить ветеран, не міг.

Володимир Яскевич: Ми робили все, щоб перемогти.

Перемогу виборювали і працюючи в тилу. Антоніна Голобородько  ветеран трудового фронту. У сорок п»ятому  їй було 17 років.

Антоніна Голобородько, ветеран трудового фронту: На коровах пахали, сіяли, урожай збирали, пололи. Все для фронту, все для перемоги

Підлітком почав працювати і Микола Носков.

Микола Носков, дитина Другої світової війни: Все трудились, пацаныстояли за станками и снег убирали на путях, и болты смазывали.

До Меморіалу Слави полтавці йшли, аби сказати: подвиг пам’ятають і цінують. У кожного у Другій світовій  війні свої герої.

Богдан, полтавець: У мене два діди воювали: один воював на Українському фронті, другий – на Ленінградському.

Альона, учениця: Мій дідусь возив снаряди для військових,  воював в Сталініграді

Михайло, учень: Фотография моего прадеда, воевал во Второй мировой войне. Умер буквально не давно.

Ветерани та діти Другої Світової  не забувають і про нинішню неоголошену війну. Захищати Батьківщину в будь-який час має бути готовий кожен чоловік. Цю настанову  Володимир Єндіяров пам’ятає від покійного батька. Вона, каже, була пророчою.

Володимир Єндіяров, голова ради ветеранів Подільського району: На Руси великой так получилось, что не одно поколение не выросло настояних мужчин, которые бы не воевали.Вот сей час у меня сын офицер и тоже пришлось воевать.

За подвиги на полтавській землі більше сотні  воїнів отримали звання Героя Радянського Союзу, дехто –  посмертно. З фронту не повернувся кожен п’ятий мешканець Полтавщини.

фото: http://poltava.to