Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Лідія Ритченко
Лідія Ритченко

Медична реформа: за що доведеться платити?

Медична реформа: за що доведеться платити?

Полтавські медики чекають  змін. Як буде виглядати мережа медичних установ в результаті реформи на Полтавщині і що вплине на якість надання медичних послуг? Про це напередодні Дня медичного працівника дізнавалися журналісти ПТН

Полтавщина одна із перших в Україні почне запроваджувати медичну реформу. При  цьому мережа медичних установ майже не зміниться і оптимізації не буде.

Валерій Головко, голова Полтавської облдержадміністрації:Вона буде устаткована. То єсть,  буде медицина першого рівня, другого рівня і та, яка находиться в області. Скорочень не буде. Тільки по перевиконанню, по півріччю на «Газель»  додатково виділяєм 56 мільйонів.

Якість медичних  послуг зміниться на краще, якщо лікар знатиме, скільки за ним буде  закріплено  пацієнтів і  операцій.

Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА: Тому, що сьогодні, якщо хірург, то хірург потрібно, щоб оперував 300-400 операцій. Ми бачимо, що це набагато гірше, менше він робить. Зрозуміло, що в нас єсть те, що сьогодні економік, від цього теж багато чого залежить. Але ми міняєм, навчаєм медичних працівників працювати зовсім по інших – по інших технологіям.

Головний лікар Карлівської ЦРЛ Олександр Сіренко вважає, що реформування в їхньому районі відбудеться успішно. Хоча деякі пацієнти і лікарі сумніваються, що медицина буде доступною, каже він.   Адже нині створюють Східний госпітальний округ, центр якого розташовуватиметься на великій відстані  - в Полтаві.

Олександр Сіренко, головний лікар Карлівської ЦРЛ: Я вважаю, що доступність дещо погіршитьсяВся екстрена і екстрена хірургічна і гінекологічна допомога буде спрямовуватися екстреною меддопомогою, тобто машинами швидкої допомоги на обласний центр. Якщо говорити за наш район, то це 50 км. І у людей є певні сумніви, як будуть транспортуватися ці хворі.

Лікар говорить: медицину сьогодні назвати безкоштовною не можна.

Олександр Сіренко, головний лікар Карлівської ЦРЛ: Десь 46-50 % хворі платять на жаль із своєї  кишені за ліки. І це недопустимий факт. Тому я вважаю, що якраз медична реформа і направлена на те, щоб  страхова медицина при введені, могла компенсувати людям ті затрати. Які вони несуть із своїх кишень.

Медична реформа вже торкнулася жителів Козельщинського району.  «За» зміни і сімейні лікарі, каже медик Марина Сірецька. За її словами, коли пацієнти самі обиратимуть лікарів, бюджетні кошти спрямують на конкретні медпослуги та ліки для пацієнтів. Каже завідувачка Лутівською АЗПСМ Марина Сірецька.

Марина Сірецька, завідувачка Лутовинівською АЗПСМ, Козельщинський р-н: На нашій дільниці  в амбулаторії обслуговує 9 населених пунктів 2750 населення. Зроблений червоний реєстр. 2.5 тисячі населення готові заключити договір на обслуговування.

Сподівається на зміни і медсестра Тетяна Сисоєва.

Тетяна Сисоєва, медсестра УМСА: Зараз медична галузь, як на мене знаходиться на грані виживання. Тому, що лікарі працюють самовіддано. Деякі, наіть, препарати, анестетики, там деззасоби лікарі купують за свої кошти, щоб убезпечити пацієнтів, щоб убезпечити себе.

Головне завдання реформи – підвищити якість надання медичних послуг. 

Костянтин Іщейкін, народний депутат України, лікар: Для того, щоб вона була прийнята , треба зробити всього на всього дві речі. Прибрати в законопроекті дві фрази про те, що обєм  послуги буде визначатися Кабміном, бо це приблизно так, якби ми взяли когось із вас на роботу і сказали, а обєм зарплати будемо визначати в процесі.

За даними МОЗ у  2017 на медицину виділяють близько  3,5% ВВП, або понад 70 мільярдів гривень. Розпоряджатися ними має створена Національна служба здоров’я. Медична реформа  також передбачає перехід на міжнародні протоколи лікування, запровадження принципу "гроші ідуть за пацієнтом" і державний гарантований пакет послуг та ліків. Але крім законопроекту, медична реформа потребує внесення правок до держбюджету. А тому його направили  на доопрацювання.