Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ольга Боцула
Ольга Боцула

Чого коштує бійцям АТО з інвалідністю адаптуватися в мирному житті

Чого коштує бійцям АТО з інвалідністю адаптуватися в мирному житті

Вони, бійці АТО, на передовій втратили здоров’я, але не силу волі. Після повернення  із зони бойових дій Олександр Піддубний та Віталій Степанов, які мають інвалідність,  пристосувалися до мирного життя і власним прикладом допомагають робити це іншим. Чого вартувало це воїнам – у сюжеті журналістів «Лтави».

Він однією рукою вміє зав'язувати шнурки на взутті, застібати ґудзики, приготувати чай і поратися на кухні.   

Олександр Піддубний – доброволець. У  2015–му під Дебальцевим під  час мінометного обстрілу його контузило,  поранену  кисть лівої руки ампутували.

Олександр Піддубний, боєць АТО, інвалід другої групи: Розумієш, що ти вже не такий,як всі. Ці думки всередині починають тебе з’їдати. Якшо з рукою так, то я автоматично не гарний, не розумний. Був комплекс до суспільства.

На мирній території Олександр вчився жити заново. Каже: йому, дільничному у минулому, пощастило залишитися працювати в органах внутрішніх справ.

Олександр Піддубний, боєць АТО, інвалід другої групи: Ти розумієш, що у мирному житті ти себе просто не бачиш. Хочеш – зробиш, не захочеш – знайдеш причину

Олександр тимчасово ходить із гільзою протезу руки, кисть якого ремонтують за кордоном. Для бійця протезування в Італії було безкоштовним. Гроші знайшли  завдяки державній програмі. Другу групу інвалідності чоловікові дали довічно.

Продовжувати групу інвалідності після реабілітації, як Олександр, погоджуються не всі бійці, говорить  лікар-хірург Олег Павленко.

Олег Павленко, лікар-хірург: Молоді люди, які втратили кінцівки, хочуть жити повноцінним життям.З групою інвалідності працював на менш оплачуваній роботі.Відмовився від групи, аби працювати водієм й отримувати більшу зарплатню

Три роки тому, на Луганщині,  внаслідок обстрілу  з  «Граду»  Віталій СтепАнов отримав контузію. Чоловік травмував спину і втратив 30 відсотків  слуху.

Повернувшись з війни, говорить,  хотів втекти від людей. Звільнитися від психологічного пригнічення допомогла підтримка бойових товаришів.  Тоді ж і вирішив створити громадське формування «Доброволець». Хлопці патрулюють місто, охороняють меморіальні дошки,  організовують дозвілля й заняття з англійської мови  для дітей.

Віталій Степанов, боєць АТО, інвалід другої групи:Найкраща реабілітація для учасників АТО – зайнятість, щоб людина була корисна для суспільства, чимось займалася. Людина бачить, що вона потрібна

Реакція на військові події залежить від людини і тяжкості випробування,  розповідає психолог госпіталю ветеранів війни Анна Литвишко. Тому , каже, соціалізуватися у мирному житті вдається не всім бійцям. Головна причина –

нерозуміння з боку суспільства.

Анна Литвишко, психолог госпіталю ветеранів війни: Замикаються в собі, вживають алкоголь, наркотики.Люди по-різному ставляться до самої АТО так і до бійців. Є люди, які їх сприймають і є люди, які їх не сприймають. Є люди, які кажуть: «Дякую, ти наш герой». Є люди, які цього не кажуть.

Арт-терапія - один  із методів психологічної допомоги таким  бійцям. Головне її завдання, за  словами психолога, – вивільнити емоції.

Анна Литвишко, психолог госпіталю ветеранів війни:Малювали картини сіллю та клеєм. Арт-терапія звільняє від страхів, допомагає переключити увагу, допомагає збалансувати емоційний стан.

Нині у Полтаві бійців та ветеранів АТО за потреби лікують у госпіталях та  психолого-реабілітаційному центрі. Віталій та Олександр теж продовжують власну післявоєнну адаптацію до мирного життя. Рятує, кажуть, підтримка родини.

Альона Піддубна, дружина: Він мені сподобався. Я не дивилась на його руку. Він дуже хороший чоловік, завжди допоможе в усьому.Завжди йому кажу, що ми разом і з усім справимося з тобою.