Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Нестача соцтаксі та небезпечні бордюри: як живуть люди з інвалідністю на Полтавщині?

Нестача соцтаксі та небезпечні бордюри: як живуть люди з інвалідністю на Полтавщині?

Міжнародний день людей з інвалідністю  відзначають третього грудня кожного року. Цей день не є святом,  його мета – привернути увагу суспільства до проблем людей з інвалідністю. Серед труднощів з якими зіштовхуються ці люди – це неможливість виїзду за межі вулиці по якій проживають та безліч перешкод під час пересування містом. Також відсутність елементарної інформації у  громадських місцях. Зокрема, розкладу руху транспорту на зупинках.  І це далеко не весь перелік труднощів. Жителька села Новоселівка Зінаїда Бенза хворіє на м’язову дистрофію та має першу групу інвалідності. З 1991-го року жінка прикута до ліжка. За нею доглядає чоловік – Петро Борисович.

Зінаїда Бенза, інвалід першої групи: Вся робота на ньому: і закупити продукти, і приготувати їжу й випрати білизну, прибрати - все він виконує сам. Якщо він захворіє, то роботу за нього ніхто не виконає.

Раніше чоловік Зінаїди Бензи працював машиністом. Коли дружина перестала ходити, Петро Борисович взяв на себе догляд за хворою та всю хатню роботу. Також чоловік сам порається на огороді та  дбає про господарство. Зараз по догляду за дружиною-інвалідом Петро Бенза отримує 251 гривню на місяць. Пенсія Зінаїди Василівни – півтори тисячі гривень. Петро Бенза каже: не може влаштуватися на роботу, адже дружину наодинці не залишає.

Петро Бенза, чоловік Зінаїди Бензи: Вона лежача, не ходяча. Якщо наприклад мені треба поїхати до міста щось купити, то це максимум на 2-3 години. Бо за цей час доки мене немає стільки роботи збирається й  я повинен один все встигнути.

 Попри скрутне матеріальне становище,  сім’я Бензів допомагає іншим. Зокрема, передали сільській бібліотеці 40 книг. А побачивши по телеканалу «Лтава» сюжет про потреби сім’ї переселенців зі Сходу України, чоловік з дружиною вирішили  підтримати родину.

Зінаїда Бенза, інвалід першої групи: Степан Жадан і його син Женя… Сюжет був влітку і ми вирішили їм передати телевізор. Потім чоловік ще купив антену, теж передали. Тож в них  телевізор працює» 05.06  Таким людям хочеться допомагати.

Зінаїда Василівна говорить: не виїжджає далі своєї вулиці. Адже на Полтавський район всього одне соціальне таксі. Тож людей з інвалідністю можуть підвезти лише до лікарні.

Зінаїда Бенза, інвалід першої групи :Хотілося б десь теж виїхати. На жаль, такої можливості немає.  Хоч б з’їздити до музею,  красу побачити. З 91-го року я ніде не була.

 Інфраструктура міст розбудована за радянських часів. Тоді не враховували пересування по вулицях маломобільних категорій населення, говорить регіональний представник  Національної Асамблеї людей з інвалідністю Ірина Твердохліб. Та додає:  в незалежній Україні у проекти будівництва почали  вносити елементи обладнання будівель для зручності інвалідів. Проте, часто ці засоби доступності були не функціональні. На прикладі,  Київської районної ради міста Полтави Ірина Твердохліб розповідає про порушення в архітектурній доступності будівлі для людей з інвалідністю. Зокрема, відсутність знаків на стоянці та недоліки в обладнанні для людей з вадами зору. 

Ірина Твердохліб, регіональний представник Національної Асамблеї людей з інвалідністю України: Порушення звісно є. Але поручня для людей, які мають вади зорну нажаль не виокремлюються. Вони мають сірий колір, який майже зливається…ребро жовтим кольором.

 Ірина Твердохліб каже: на пандусі Київської райради відсутній обов’язковий майданчик для перепочинку, який має розташовуватись на кожних 80-ти сантиметрах висоти.

Через слизьку поверхню жінка не змогла самостійно скористатися пандусом. За її словами,  у Полтаві та області об’єкти державного значення та соціальні установи частково адаптовані до потреб людей з інвалідністю. Гірша ситуація,  з житловим фондом населених пунктів.

Ірина Твердохліб, регіональний представник Національної Асамблеї людей з інвалідністю України: А от житлові будинки -  це взагалі така сфера, яка не пристосована. Все що зараз стосується Полтави, то взагалі немає ніякої програми…За каденцію міського голови, лише один пандус був побудований за бюджетні кошти.

 За словами представника  Національної Асамблеї людей з інвалідністю,  зараз відсутній контроль  за дотриманням заходів облаштування доступності будівель для людей з обмеженими фізичними можливостями.

Ірина Твердохліб, регіональний представник Національної Асамблеї людей з інвалідністю України: Є державні будівельні вимоги, де чітко прописуються,якими  чином облаштовуються бордюри.Все що робиться по всій Полтавській області – це робиться у ручному режимі.

 23-річна Анна Лукаш понад рік працює в одному із супермаркетів міста, на посаді фасувальника. Жінка має вади слуху. В  неї шестигодинний робочий день та офіційне працевлаштування. За освітою Аня  кухар-кондитер. Жінка каже: людям із вадами слуху складно реалізувати себе за фахом.

Анна Лукаш, має вади слуху: Мене прийняли... Але прийняли помічником кухаря – це другосортна робота. Дуже складно. Тому я була змушена шукати в іншому місці. На Мотелі там є ресторан, але через те що я не чую, мені відмовили. Також, інші пошуки тривали.

Після отримання освіти  слабочуючим людям працевлаштуватися легше ніж глухим, каже  голова обласної організації  УТОГ Леонід Усенко. Проте, часто роботодавці нарікають  на відсутність можливості спілкування.

Леонід Усенко, голова Полтавської обласної організації УТОГ: Керівники кажуть, що їм складно спілкуватися, немає контакту, немає бажання йти на цей контакт. Фірми, підприємства , установи чомусь не приймають.

 Зараз не вистачає візуалізації інформації, яку не чують глухі люди. Зокрема, це відсутність інформування  про маршрути на полтавському Південному вокзалі.

Леонід Усенко, голова Полтавської обласної організації УТОГ: Для мене проблема – це залізничний вокзал. Там є табло, просто чорне. Я не розумію,  куди мені їхати. Я не можу побачити цю інформацію.

Також у Полтаві багато зупинок, на яких відсутні назви. В порівнянні із обласним центром у інших містах України, на зупинках громадського транспорту  є карти та маршрути міста.

Леонід Усенко, голова Полтавської обласної організації УТОГ:У Вінниці це є. У Хмельницькому є на тролейбусних зупинках розклад маршрутів. Це дуже зручно - корегувати свій час. І це було б зручно для всіх жителів міста.

Нагадаємо, Міжнародний день людей з інвалідністю відзначають третього грудня.  Засновник цього дня – Генеральна Асамблея ООН, яка закликала держави проводити подальшу інтеграцію осіб з інвалідністю в життя суспільства.