Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ольга Боцула
Ольга Боцула

Ветерани АТО, афганці та школярі влаштували в Терешках волейбольні змагання

Ветерани АТО, афганці та школярі влаштували в Терешках волейбольні змагання

 Східний синдром. Після повернення з Донбасу українські бійці продовжують післявоєнну адаптацію до мирного життя. Є бійці, які на своєму прикладі допомагають адаптуватися іншим військовослужбовцям. Напередодні 29-ої  річниці виведення військ з Афганістану у Терешківській школі зібралися учасники бойових дій на Донбасі,  ветерани війни в Афганістані та молодь. Спілкувалися, грали у волейбол, вчили військовій справі. Як пристосовуються до мирного життя бійці, розкажуть журналісти "Лтави".

З обох боків  волейбольної сітки учасники бойових дій на Донбасі і ветерани війни в Афганістані.Один із гравців Тарас Лелюх в зону АТО пішов добровольцем. Воював півтора року. Реабілітацію після повернення додому почав з допомоги  таким, як він сам. 

Тарас Лелюх, ветеран АТО: Ми допомагаємо  бійцям вирішувати питання безкоштовного проїзду, отримання земельних ділянок. Ми показуємо, що ми досі разом. Ми об’єднуємося.  Необхідно триматися разом: і афганцям, і учасникам бойових дій на Сході України. Нам потрібно між собою спілкуватися. Адже це реабілітація  психологічна, фізична.

Олександр Левчук  воював  в Афганістані. Після бойових дій чоловік отримав афганський синдром – психологічну травму, яка з ним і ніні.

 Олександр Левчук, голова Полтавської районної спілки ветеранів війни в Афганістані: Це невиліковно. Воно залишається у снах, відчуттях. Для мене те суспільство, в яке я прийшов, я не відчував себе членом цього суспільства. Для мене було диким таке мирне життя і нерозуміння тієї війни, яка там відбувалася. Мабуть, ніхто так ненавидить війну, як ті, хто її пройшов.

У 2014-му Григорій Маляренко у складі добровольчого батальйону воював на Донбасі. Повернувшись з війни, з побратимами вирішив навчати військовій справі дітей.

Григорій Маляренко, керівник гуртка «Патріот», ветеран АТО: Діти – це весь психологічний бар’єр. Вони допомагають в цьому.  Ми протягом двох років виходимо на військово-польові  виходи…вони пройшли курс молодого бійця.

Курс молодого бійця пройшли ось ці хлопці. Тепер навчають інших.

Серед вихованців є і дівчата. Марина – одна із них.

Марина Пеха, вихованка гуртка «Патріот»: Спочатку мій брат почав ходити на гурток. Тоді і мені стало цікаво.

Соціалізуватися у мирному житті вдається не всім бійцям. Головна причина  - нерозуміння з боку суспільства, говорить ветеран АТО Віталій Турпітько.

Віталій Турпітько, ветеран АТО: Результат цієї війни один – скалічені тіла, душі. Це люди, які дійсно потребують допомоги суспільства. Самі хлопці замикаються в собі, вони не готові сповідуватися психологам. Про свої проблеми і травми вони готові говорити таким самим. як самі.

Нині у Полтаві бійців та ветеранів АТО за потреби лікують у госпіталях та  психолого-реабілітаційному центрі.