Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Лілія Пархоменко
Лілія Пархоменко

За часів Української революції на Полтавщині діяло 78 повстанських загонів

За часів Української революції на Полтавщині діяло 78 повстанських загонів

Проти більшовиків та продрозкладок. Майже вісімдесят повстанських загонів діяло на Полтавщині на початку минулого століття. Це половина від усіх таких об’єднань на Лівобережжі, які боролись проти більшовицької влади. Один із найчисельніших загонів області – під проводом отамана Леонтія Христового. Цьогоріч очільникові повстанців у Гадяцькому районі виповнилося б 120 років. Більше про нього та антибільшовицький рух 1920-тих років на Полтавщині – дивіться далі.

Іван Чайка, краєзнавець: Починалось повстання саме звідси. Он від нас метрів двісті видніється високий пагорб.

Це сосновий ліс поблизу Лютеньки Гадяцького району. Тут, за словами краєзнавця Івана Чайки, майже сто років тому почав формуватися повстанський загін під проводом отамана Леонтія Христового. У 1920-тих сільські жителі об’єднувались задля боротьби проти більшовицької влади. Тоді групи червоноармійців відбирали у селян хліб і цінні речі.

Іван Чайка, краєзнавець: Вони дивилися, якщо на шиї у жінки був хрестик золотий, вони зривали його, забирали собі, забирали обручки.  Брали лавку, і тією лавою давили дітей до стіни, доки діти починали кричать. І тоді перелякані батьки змушені були шукати, якщо у них було золото.

Проти таких злочинів більшовиків повстали селяни. Цей пам’ятний знак встановили, аби вшанувати їхню пам’ять, у 2011-му за кошти місцевих жителів. У центрі села Лютенька збереглося кілька будинків, пов’язаних із постаттю Леонтія Христового. У цій будівлі сторіччя тому був трактир, де отаман вів переговори із червоноармійцями. Проте, його речей у Лютеньці не залишилось, каже краєзнавець Іван Чайка. За його словами, перше і єдине фото Леонтія Христового отримали із Америки.

Іван Чайка, краєзнавець: Туди виїхала племінниця отамана. А на цьому фото він був зображений із її батьком, своїм братом Олександром Христовим (1-56). (2-03) Інших фото отамана в Лютеньці не збереглось, бо їх або ховали, або просто попалили, боячись розправи.

За цією світлиною художник із Лютеньки створив портрет отамана Христвого. За словами завідувачки відділу Полтавського краєзнавчого музею Валентини Клочко, повстанський рух в області діяв активно не лише у Гадяцькому районі.

Валентина Клочко, завідувачка відділу Полтавського краєзнавчого музею: Наприклад, загони Христового збільшувалися. Якщо спочатку вони були зовсім не такі потужні, десь у 20-му році до 4-6 тисяч чоловік, потім до 13-ти тисяч чоловік, тому що дії більшовицької влади сприяли спротиву.

Нині до діяльності повстанських загонів 1920-тих люди ставляться неоднозначно, каже заступник директора обласного Держархіву Тарас Пустовіт. За його словами, це пов’язано із тривалим впливом радянської ідеології. 

Тарас Пустовіт, заступник директора Державного архіву Полтавської області: Якщо на Лівобережній Україні кількість повстанських загонів за даними науковців – 156, то на Полтавщині ця кількість становила 78. Тобто, бачите, майже половина. 20 загонів – це приблизно така кількість була уенерівських поглядів, тобто вони мали яскраву ідеологію.

Нагадаю, загін Леонтія Христового діяв рік  поблизу Гадяча, Зінькова та Миргорода. У липні 1921-го повстанців розбили більшовики. За однією із версій – у цьому бою загинув і сам отаман. За словами краєзнавця Івана Чайки, достовірних відомостей про загибель Христового немає, бо старожили села Лютенька говорили, що пізніше зустрічали його.