Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ірина Соляник
Ірина Соляник

Вечір пам’яті звукорежисера Петра Сливки відбувся у Полтаві

Вечір пам’яті звукорежисера Петра Сливки відбувся у Полтаві

Вечір пам’яті звукорежисера Петра Сливки відбувся у Полтавському міському будинку культури. На сцені – артисти, з якими співпрацював Петро Петрович. У залі – колеги та друзі. Зібралися із благодійною метою та аби ще раз вшанувати пам'ять звукорежисера.

Ідея влаштувати концерт виникла після марафону пам’яті на радіо «Лтава», його провели 4 лютого, - розповідає ініціаторка і колега Петра Петровича Олена Никифоренко. Артисти, які знали Петра Сливку та співпрацювали з ним, погодилися виступити на вечорі.

Олена Никифоренко, ініціаторка та організаторка вечора: Мені тільки треба було викинути пост у фейсбуці і за добу у мене вже було готове все. І афіша, і перелік охочих. І тим, хто буде займатися волонтерством і скриньками. І приміщення, і  дата. За добу було визначено все.

Після того, як сформували двогодинну програму, іншим охочим виступити на вечорі довелося відмовляти, каже Олена. Петро Сливка співпрацював із багатьма артистами. Серед них – Наталія Май. Заслужена артистка України згадує: Петро Петрович давав цінні поради, які допомагали у процесі запису пісень.

Наталія Май, заслужена артистка України: Це такі цінні хвилин спілкування, які допомагають в роботі вокалісту, автору. Тому що таких талановитих, щирих людей, які кажуть правду в очі, дуже мало. І дуже жаль, що так рано обірвалося життя.

Людмила Супрунова записала разом із Петром Сливкою одну пісню – «Я – Україна»Раїси Кириченко. Співачка каже: коли виконує цю композицію, завжди згадує поради звукорежисера.

Людмила Супрунова, співачка: Це людина-легенда, це була дуже добра людина. І ще, як приймала участь у «Квадраті успіху», то він був в журі цього телевізійного конкурсу. І було страшно виступати перед Петром Петровичем, бо в нього були золоті вуха. Він все-все чув. Мав ідеальний слух.

Петро Сливка більше двадцяти років був звукорежисером полтавського обласного радіо. Разом із Вірою Чиж вони працювали над художніми програмами. Журналістка каже: майже у всіх її конкурсних радіопередачах звукорежисером зазначений Петро Сливка.

Віра Чиж, журналістка: Він любив працювати уночі. Коли вже спокійно і ніхто не відволікає його на буденні справи. І він тоді поринав у цю роботу. Я щаслива, що знала цю людину. Що обіймала його, тримала за руку, брала поради.

Вечір пам’яті був благодійним. Кошти збирали на надгробок, який хочуть встановити на могилі Петра Петровича. Присутні пожертвували більше восьми з половиною тисяч гривень. Нагадаємо, Петро Сливка загинув в автокатастрофі у ніч з третього на четверте лютого.