Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Марина Проскурняк
Марина Проскурняк

Старовинні козацькі люльки експонують у Полтавському краєзнавчому музеї ім. Кричевського

Старовинні козацькі люльки  експонують у Полтавському краєзнавчому музеї ім. Кричевського

Старовинні козацькі люльки кінця 19 – початку 20 століття   експонують у  Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського. Їх знайшли  2008  року  під час оранки у  Кобеляцькому районі.  Що це за  люльки   і з чого зроблені, розкажемо далі. 

   
ЛАЙФ: От бачите  тут традиційні люльки  . Найбільше представлені це Зіньків. Ось вони. Нижня масивна – верхня – огранка. Всі люльки – орнаментовані. Орнамент служив оберегом. Вони наносилися штампами. Бачите ось листочки, квіточки у вигляді дерев.

Більше двадцяти  козацьких  люльок  кінця 19 – початку 20 століття   знайшли на околицях села Мортине Кобеляцького району  серед уламків чавунного казана.  Ці землі належали  членам  дворянського роду Полонських, які походили з козацького роду. Краєзнавець Віталій Яременко говорить:   ці люльки  великі  у   порівнянні із іншими, які  знаходять  під час   археологічних досліджень. За його словами, їх власники були або високі на зріст, або  затятими паліями .

Віталій Яременко, старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Кричевського.  Коли бувалі козаки перевіряли молодь на Січі, отаман кидав свою просмалену люльку у води Дніпра і молоді козаки повинні були пірнути і дістати їх не тільки руками ,а  зубами.  

Найчастіше   люльки у козаків   були дерев*яними. Їх вирізали із   черешні, вишні, липи.  Не можна було  робити  люльки – із осики. Це дерево  вважали проклятим  у народі  - говорить Віталій Яременко.  Не можна було різати люльки з дуба. Він вважався священним деревом.

СТЕНДАП: А це люльки східного типу. Їхня особливість – коротка тулійка і велика чашечка. Їх виготовляли з глини. 

Люлька була своєрідним виявом  вільнодумства – говорить Віталій Яремченко. Козаки   кидали виклик часові.  Адже   церква в Європі 18  - 19 століття боролося з тютюнопалінням.

Віталій Яременко, старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Кричевського. Стереотипи. Очевидно пов*язані з вірою в нечисту.З рота виходе дим. У нормальної людини з рота дим не виходе.  Неприємним запахом з рота. 

Під час паління використовували очеретяні чи кістяні мундштуки, які вставляли в глиняну частину.  Палили зазвичай тютюн. Інколи додавали материнку, любисток, м'яту, полин, терен.