Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Лілія Пархоменко
Лілія Пархоменко

Згорілу будівлю Кротівщинської школи розбирають батьки та вчителі

Згорілу будівлю Кротівщинської школи розбирають батьки та вчителі

Приводять до ладу власними силами. Після пожежі у Кротівщинській школі Великобагачанського району батьки та вчителі прибирають приміщення, аби діти вийшли на навчання. Тут розбирають обгорілі стіни і готують класи до занять. Нагадаю, займання   сталося  14-го березня  в одному із кабінетів. Травмованих та загиблих немає. Про ймовірні причини пожежі та нинішній стан приміщення – далі у сюжеті.

Це – будівля Кротівщинської школи після пожежі. Цій частині приміщення було близько ста двадцяти років. Вогонь виник у кабінеті біології і розповсюдився дахом на  інші класи. 14-го березня близько 12-ї учителька Марина Лукаш забрала сина-першокласника і пішла додому. Через півтори години після цього, каже, почула  про пожежу. Дітей, за словами пані Марини, учителі евакуювали одразу.

Марина Лукаш, учителька Кротівщинської школи: Всі позбігалися, виносили цінні речі, все, що могли. У цей жахливий день, не передати словами, що тут відбувалося, руки трусилися. Це страшне.

У цьому класі два дні тому проводили уроки. Нині тут – шматки обвугленої штукатурки, попіл та обвалена стеля. Директор школи Олександр Канюченко не на камеру розповів: ймовірна причина загоряння – неполадки у старій електропроводці. За його словами, дітей на тиждень раніше відправили на весняні канікули, тому заняття не відпрацьовуватимуть. Згорілі кабінети відновлювати не планують.

Наразі батьки учнів самотужки збирають кошти та  готують приміщення до занять. Під час пожежі зі школи винесли техніку, частину меблів та всі документи, розповідає мати школярки Юлія Онупко.

Юлія Онупко, мати школярки: Ми прийшли і в той день товклися, і вчора товклися цілий день. А як не йти? (Що в основному робите?) Все робимо. Миємо, убираємо, носимо. Спасибі, у перший день багато спасли вчителі.

Першим пішов виносити комп’ютери із приміщення Михайло Забара. Чоловік живе за триста метрів від Кротівщинської школи. Говорить: дізнався про пожежу, коли вийшов на вулицю. За його словами, через задимлення у класі нічого не бачив.

Михайло Забара, житель села Кротівщина: Тут зразу стояв комп’ютер, зліва. Я один взяв, вийшов. Пішов за другим, а воно – розетка, друга, третя, поки повитягав. Я думав: дим – чепуха. Коли ні, дві хвилини –  і не можу.  

Лілія Пархоменко, кореспондентка: Раніше тут були кабінети української мови, математики та біології. Після пожежі розбирати стіни цих приміщень прийшли батьки учнів та вчителі.

Тато першокласниці Артур Іваненко говорить: кабінети приводять до ладу власними силами, розібрані матеріали – використають.  

Артур Іваненко, батько школярки: Метал здать та купить може якусь банку краски. А дрова, можливо, якщо ж в школі газом топлять, то чи в лікарню відвезти. А це ж, я так зрозумів, достраювать, то кирпич же нужен.

Однією із перших про пожежу дізналася і Ніна Яремко. Говорить: рятувальники тут чергували майже добу. Разом із чоловіком їм носила каву та бутерброди. Пані Ніна каже: учнів навчатимуть в інших приміщеннях, які уціліли.

Ніна Яремко, мати школярки, учителька Кротівщинської школи: Шестирічки, повністю цілий цей корпус, столова, майстерня. Що тільки згоріло – ця школа. Вона дуже стара, наверху був очерет, стіни зроблені з глини, брусів дерев і соломи. Тому вона так і горіла.

За словами пані Ніни,  19  березня батьки та учителі  планують провести загальні збори. В одинадцятирічній школі села Кротівщина Великобагачанського району нині навчаються приблизно шість десятків дітей.