Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ольга Боцула
Ольга Боцула

Перші карбованці називали «яєчнею» та «кульженками»

Перші карбованці називали «яєчнею» та «кульженками»

Виготовлені із звичайно паперу, вразливі до фальшування, але із тризубом. Виставку українських грошових знаків доби визвольних змагань представили в музеї національного гончарства в Опішні. Експозицію присвятили 100-літтю з часу створення українським архітектором Василем Кричевським національного герба України "Тризуб" та перших українських банкнот. Якими були карбованці сто років тому бачили Микола Янко та Ольга Боцула.

Юрій Євтушенко, старший науковий співробітник  історико-меморіального музею Михайла Грушевського: Сто карбованці перші їх називали часто «кульженки», бо їх виготовляли на фабриці Василя Кульженка. Також їх називали ще «яєчня», бо вони мали кольори, які нагадували яєчню.

Українські банкноти з"явилися сто років тому. Автором оформлення грошового знака став український художник-графік Георгій Нарбут. Першим номіналом була сотня. Друкували гроші в Києві.

Юрій Євтушенко, старший науковий співробітник історико-меморіального музею Михайла Грушевського: Їхній номінал був зазначений чотирма мовами: українською, польською, російською та єврейська – ідиш.Ми тут бачимо український герб – тризуб. До речі, тоді його ще не затвердили, але він з’явився на ста карбованцях.

Згодом з’явилися карбованці інших номіналів. Після першого березня 1918-го Центральна Рада прийняла Закон, яким запровадила гривню. Її ескіз виконав архітектор Василь Кричевський. Першою з’явилася банкнота номіналом дві гривні. Виготовляли в Німеччині. Проте справа з друком затяглася і в обіг потрапили дрібні гроші, говорить Богдан Завітій.

Богдан Завітій, заступник головного редактора видавництва «Родовід»: Поштові марки, номіналом 10,20, 50 шагів з надруком ззаду ходить на рівні з дзвінкою монетою і зображенням тризуба над тим. Поштові марки вирішили пустити в обіг, як розмінну монету, оскільки ринок дуже потребував готівки.

За словами пана Богдана, окрім грошових знаків, виникла потреба створити державні символи Української Народної Республіки.

Ольга Боцула, журналіст: У 1918-му  голова Центральної Ради Михайло Грушевський доручив українському архітекторові Василю Кричевському розробити державну символіку. У березні того ж року архітектор спроектував тризуб, який затвердили офіційним  гербом України, а також державні печаті та грошові знаки.

Перші українські банкноти не мали захисних водяних знаків, тому їх легко могли підробити, розповідає кандидат географічних наук Леонід Булава.

Леонід Булава, кандидат географічних наук: Ви  побачите надписи хімічним олівцем, бо ці грошові знаки не мали жодної системи захисту.

У квітні 1918-го до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. Тоді ж в обіг ввели паперові гривні, замовлені Українською Центральною Радою у Німеччині. Згодом Директорія хотіла випускати золоті монети. Але це зробити не вдалося через більшовицький наступ. Виставку українських грошових знаків доби визвольних змагань можна переглянути в музеї національного гончарства в Опішні.