Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Карина Москаленко
Карина Москаленко

Як реабілітуються нечуючі в Полтавському осередку товариства глухих

Як реабілітуються нечуючі в Полтавському осередку товариства глухих

Через ускладнення від грипу втратила слух у дитинстві 47-річна переселенка Людмила Баран. Проживала у Луганську, а 4 роки тому через війну переїхала до Полтави. На сході країни працювала в аптечному складі фасувальницею. Нині - штампувальниця на виробничому підприємстві обласного осередку Українського товариства глухих. Таких, як вона, тут працює майже півсотні. Людмила Баран, нечуюча: У мене взагалі не було досвіду. Я в Луганську працювала у білому халаті. Тут все опановувала на місці, вивчила.

Жінка пояснює: знайти роботу людям із порушенням слуху складно, але реально. Людмила Баран, нечуюча: Така тенденція, що глухим людям дають просту роботу. Наприклад, або фасувальник, прибиральниця, вантажник. Є освіта, все. Але через те, що складно спілкуватися, ну хай миє підлогу. На обліку в Полтавській регіональній організації товариства глухих більше двох тисяч осіб. Окрім працевлаштування, нечуючим допомагають перекладачі жестової мови. Вони допомагають і пані Любові, яка втратила слух в дитинстві.

Любов Пянига, нечуююча: Постійно прибігаю до перекладача, перепитую. Щоб уточнити або отримати повну інформацію. (01.03-01.14) буває, наприклад, або в аптеці, або  лікарні я там хочу написати, а люди є такі, що нервують. Тоді я мовчки йду. За словами перекладача жестової мови Світлани Баклицької, за допомогою звертаються переважно люди похилого віку. Перекладають або он-лайн, або безпосередньо на місці. Каже: професійних перекладачів жестової мови на Полтавщині   не вистачає. В обласній організації їх 8.

Світлана Баклицька, перекладач жестової мови: Судові, нотаріус, питання в поліції. Такі складні питання, які потребують перекладача з посвідчення. І навіть якщо в глухої людини є родичі, які знають жестову мову, вони в цих питання не допоможуть. Ось тут нечуючі опановують мобільний телефон. Їх вчать писати повідомлення та користуватися інтернетом і соцмережами. Олена Поліщук, працівник Полтавської обласної організації УТОГ: Я на папірці малюю, наприклад, клавішу «ок», або клавішу «с», що вона означає. Все це розписую. Вони беруть папірець, дивляться, що там написано. Потім порівнюють з телефоном. І тоді їм трішки легше. Для пані Валентини такі заняття допомагають спілкуватися телефоном з рідними та друзями.

Валентина Самойлик, нечуююча: Це навчання дуже корисне, тому що мені самостійно складно його щось зрозуміти, як цим телефоном користуватися.

Серед проблем людей, які мають порушення слуху – у громадських місцях та установах недостатньо візуальної інформації, - пояснює голова обласної організації Леонід Усенко. Леонід Усенко, голова Полтавської обласної організації УТОГ: Наприклад, вокзал станції «Полтава –Київська». Там висить таке велике табло. Працює воно, не працює – інформації немає. Чи приїде потяг, чи затримується. І глухі люди вони вивчають по часу, квитку.

Нагадаємо, Українське товариство глухих утворилося 85 років тому. Полтавський осередок сформувався на 6 років раніше.