Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Відбулися збори Редакційної ради Суспільного

Відбулися збори Редакційної ради Суспільного

Упродовж двох днів, 3-4 травня, у телецентрі "Олівець" тривали збори Редакційної ради ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України". Захід відбувся за підтримки проекту "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування".

Зі вступним словом до присутніх звернулися секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Вадим Міський, член правління ПАТ "НСТУ" Микола Чернотицький і керівниця проекту "Свобода медіа в Україні" Сюзанна Мнацаканян.

Вадим Міський зазначив, що Наглядова рада Суспільного покладає великі надії на Редакційну раду як на орган, котрий стежитиме за дотриманням журналістських стандартів на Суспільному й не залежатиме ні від менеджменту НСТУ, ні від зовнішніх впливів.

"Зараз у багатьох країнах редакційна незалежність суспільних мовників опиняється під загрозою. В Україні, фактично, вперше на серйозному рівні зароджується традиція редакційного самоврядування. Саме редакційні ради мають стати імунною системою Суспільного мовлення, яка відкидатиме все чужорідне для високих стандартів журналістики, а практика застосування Редакційного статуту – прикладом для інших ЗМІ", – сказав секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Вадим Міський.

За словами члена правління НСТУ Миколи Чернотицького, у Редакційної ради особлива місія – не тільки стежити за дотриманнями стандартів, а й неупереджено реагувати на випадки порушень та давати відповіді на питання, котрі виникатимуть у Наглядової ради НСТУ, у правління компанії, представників влади та ЗМІ, глядачів і слухачів Суспільного.

"Дотримання журналістських стандартів є абсолютною вимогою для Суспільного мовника. Ми маємо здобути довіру наших глядачів та слухачів", - наголосив Микола Чернотицький.

Своєю чергою керівниця проекту "Свобода медіа в Україні" Сюзанна Мнацаканян зауважила, що Рада Європи готова надалі бути партнером ПАТ "НСТУ" й допомагати у втіленні стандартів Ради Європи і найкращих європейських практик на українському суспільному мовнику.

"Незалежність суспільного мовлення є однією з найважливіших його засад. Дуже сподіваюся, Редакційна рада усвідомлює, що вона є тим органом, який і має забезпечити цю незалежність. Для Ради Європи і Європейського Союзу суспільне мовлення є дуже важливим елементом розвитку громадянського суспільства, демократії і верховенства права", - сказала Сюзанна Мнацаканян.

Упродовж дводенної роботи члени Редакційної ради Суспільного розробляли рекомендації для висвітлення подій на тимчасово окупованих територіях, а також провели низку стратегічних сесій щодо того, як зробити Редакційну раду дієвою, суб’єктною, спроможною виконувати свої засадничі завдання і відповідати на нові виклики.

У перший день зустрічі члени Редради сфокусувалися на опрацюванні рекомендацій для створення і поширення коненту, пов’язаного з тимчасово окупованими територіями – частинами Донецької та Луганської областей і АР Крим.

"За 4 роки в журналістській спільноті зібралася низка напрацювань на цю тему, також є багато рекомендацій у самій НСТУ. Найбільша проблема цих якісних інструкцій, як на мене, в їхній великій кількості. Щоб не потонути в цих обсягах інформації, потрібні орієнтири, які ми й намагалися випрацювати та видати на-гора цілком практичні речі, які допомагатимуть у роботі журналістам Суспільного. Зокрема, ми відшліфували тематичний словник термінів і понять, виписали рекомендації, як працювати на окупованих територіях, як висвітлювати це в авторських матеріалах, якою є етика подання такої інформації", – розповіла голова Редакційної ради Суспільного Ольга Вакало.

Окрім цього, члени Редакційної ради домовилися про алгоритм майбутньої роботи й розподілили свої обов’язки, – додала Ольга Вакало.

Другий день зустрічі присвятили серії мозкових штурмів за різними методиками, щоб відшукати відповідь на питання, як підвищити ефективність роботи Редакційної ради.

Як пояснив заступник голови Редакційної ради Ігор Бенцал, цей етап дуже важливий, оскільки присутні з’ясовували, що заважає Редакційній раді бути достатньо ефективним органом. У підсумку своєрідної гри-брейншторму вони спільно сформулювали три групи перешкод у роботі Редради, а потім по кожній із цих груп напрацювали конкретні механізми подальших дій.

"Ключове питання – сприйняття Редакційної ради як органу в системі суспільного мовлення. Потрібно активно працювати над тим, щобу регіонах краще розуміли, що таке Редакційна рада, щоб у людей з’явилося чітке уявлення про її функції та повноваження. Необхідно чіткіше відпрацювати механізм нашої комунікації та оперативного ухвалення рішень. Також мають ефективно запрацювати редакційні ради у філіях", – наголосив Ігор Бенцал.