Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ольга Гриненко
Ольга Гриненко

Полтавські пенсіонери плетуть маскувальні сітки у місцевій бібліотеці

Полтавські пенсіонери плетуть маскувальні сітки у місцевій бібліотеці

Пенсіонерка плете сітку: «це якійсь мій вклад в оборону, захист України, допомога хлопцям, більше я нічим не зможу допомогти»

Це бібліотека № 7 у Полтаві. Тут волонтери плетуть маскувальні сітки. З минулого літа щотижня сюди приходить родина Дацько.

«Буває що ми плетемо по шість годин. І спина, і ноги бувають болять. Але як є вільна година, приходимо й плетемо»  «В нас десь вісім волонтерів в різний час приходять плести сітки» каже Іван Дацько, волонтер 

Волонтерка Мирослава Плєшкова каже: сітки відправляють у зону АТО.

«Передавали сітки військовим з 52-ї бригади, 128, 93 бригади» «У нас досить багато замовлень, ми могли б зробити й більше, але у нас недостатньо робочих рук» «В тиждень ми виплітаємо 5-6 сіток 15 метрів квадратних кожна» «Втомлюємося… перші часи я взагалі по вісім годин працювала», каже Мирослава Плєшкова, волонтерка 

Валентина Кобзар ріже тканину, яку вплітають у сітку.

«Я сюди почала ходити з початку літа. Мене привела моя подруга, з якою я ходжу на танці» «У нас дуже хороших колектив, дуже дружелюбний, я дуже люблю сюди ходити. Як тільки мене кличуть, я образу все кидаю й приходжу», говорить Валентина Кобзар, волонтерка

У квітні минулого року завідувачка Людмила Заливча впустила до бібліотеки волонтерів плести маскувальні сітки. Відтоді сама цим зайнялася.

 «Якщо підсумувати, то в минулому році ми виплели 750 квадратних метрів маскувальної сітки. То на сьогоднішній день» «Десь 130 сіток – це дві тисячі квадратних метрів», розповідає Людмила Заливча, завідувачка бібліотеки 

«Літом та восени ми плетемо камуфляжні сітки – вони краще маскують воєнну техніку та бліндажі. А через деякій час ближче до снігу, будуть білі сітки», каже Лідія Степаненко, волонтерка

«Мені краще тут ніж сидіти дома й я думаю – це врятує чиєсь життя, когось прикриємо. Тому ми тут», каже Мирослава Плєшкова, волонтерка