Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Валерія Рибалка
Валерія Рибалка

Пенсіонерка із Полтавщини в’яже шкарпетки для військових на фронт

Пенсіонерка із Полтавщини в’яже шкарпетки для військових на фронт

Пенсіонерка із Полтавщини в’яже шкарпетки для військових на фронт. Катерині Яременко – 69 років . Вона мешкає у селі Гожули, Полтавського району. З 2014-ого року жінка передає вироби на передову. Допомагають їй місцеві волонтери. Цьогоріч на Донеччину та Луганщину надіслала більше сотні пар. 

Катерина Яременко, в’яже шкарпетки біцям:  Як пішли хлопці на війну. Показували їх, що вони босі, без взуття. Їм холодно. І мені прийшла така думка: в’язати. Вдома було багато ниток і я почала це робити. (00:34 -45) Сиджу вдома, є вільна хвилинка, чи телевізор дивлюся і в’яжу. Вив’язала вже багато. До 100 рахувала, а далі вже ні.

Катерина Яременко, в’яже шкарпетки бійцям: У мене три доньки. Одна в Одеській області. Вона мені цілий мішок ниток прислала. Інші дві дочки в’яжуть і мають багато ниток. Приносять нитки з церкви і сусіди. Навіть такі кофти м’які, теплі.  Я їх розпускаю і вив’язую. Додаю туди міцну нитку. І в’яжу дітям, щоб не мерзли.

Катерина Яременко, в’яже шкарпетки бійцям:   Я дивлюся, щоб нитки були з вовни, теплі. Щоб м’які були. Звичайні не беру. Для того, щоб тільки носок був – то не варто. Зима, холодно. Треба щоб були теплі.

Катерина  Яременко, в’яже шкарпетки бійцям:  Тепер молодь має великі ноги. Я великі в’язала. Думаю, як великі, може їх якось підтягнуть там. В’яжу 40-ий, 43-ій. Менше 40-го не в’яжу. 117 (00:06 – 18) Червоні. Вони такі м’якенькі, теплі, але хлопці відмовилися від таких. Не знаю чому. Може вони яскраві, нагадують кров. І казали такі червоні не в’язати.

Назарій Наказний, онук:  Бабусі ніхто не допомагає, тільки я. Я подаю їй нитки, щоб бабуся могла шити і в’язати.