Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Дітей, що осиротіли на трасі Київ-Харків, у Грозний заберуть родичі

Дітей, що осиротіли на трасі Київ-Харків, у Грозний заберуть родичі

Їх бог врятував і залишив у пямять про батьків! До дітей, що втратили в жахливій аварії під Хоролом, маму, тата і братика, приїхали родичі з Росіїї. Доки чеченська діаспора займається оформленням опіки над малятами, долею іноземців переймаються навіть сторонні люди. Журналсти ПТН стали свідками того, як горе об’єднало цілі народи.

36-річний Іса з Грозного переїхав з дружиною та дочкою у Францію ще 8 років тому, щоб поліпшити здоров’я. Але коли знайшов гарну роботу на будівництві тогрових центрів, вирішив осісти в Ліможі. Там, у щасливого сімейства нородилося ще троє хлопчиків. Кожного року на релігійне свято в честь закінчення Рамадану, Іса віз велике сімейство на Батьківщину.

Від Франціїї до Грозного – 4 тисячі кілометрів, тому рідні вмовляли Іса не вирушати в дорогу в спеку. Дорогами України багатодітна родина навіть не мала їхати: але через політичну ситуацію вихідців із Чечні не пустили в Білорусь. Тому Іса отримав дозвіл за 24 години проїхати Україною. Не встиг! Поблизу Хорола «Opel Zafira» з французькми номерами потрапив в ДТП.

Поки триває слідство, представники чеченської діаспори в Полтаві висувають свої версії. Вони не вірять, що водій міг заснути. Маленький Сайфудін теж не дрімав, бо дуже гарно пям’ятає як тато намагався уникнути зіткнення. Старша 11-річна Асет теж не знає, що батьки загинули. Дівчинка впевнена, що врятувала маму й братика, сівши на переднє пасажирське сидіння.

У аварії вижив і 5-мясячний Сайфула, йому без мами найгірше - не може звикнути до штучного вигодовування.

Родичі з Грозного, зроблять все, щоб діти скоріше забули про біль. Ніяких телефонів, телевізора і комп’ютера. Страшну звістку маленьким пацієнтам полтавської лікарні повідомлять пізніше. Доки тітка оформляє опіку над троьома племінниками, представники чеченскої діаспори зробили все, щоб загиблих поховали у Грозному. А ще дуже вдячні міліціїї, лікарям, свідкам аваріїї, які першими кинулися домогати травмованим дітям. Горе об’єднало наші народи, говорять вони.