Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

«Якби не брат, став би футболістом!»

«Якби не брат, став би футболістом!»

В рамках підготовки до ліцензійного чемпіонату світу з веслування, що пройде з 20 по 23 серпня у Мілані, нашій знімальній групі вдалося поспілкуватися з спортсменами, та дізнатися багато цікавого.

 

1e75b2e37fd3842bdae6346324cac0b2Дмитро Янчук

(чемпіон Світу, чемпіон Європи, каное двійка дистанція 1000 метрів)

 

 

«Якби не брат, став би футболістом»

 

 

- Розкажи, будь-ласка, як проходить нинішня підготовка до змагань?

- Підготовка проходять тяжко. Через те, що 10 днів була спека. Зараз ось перший день дощик пішов, і вже дихається легше. На воді тяжко в спеку тренуватися. А так все проходить у звичному режимі. Вже який збір проводимо у Полтаві, все тут знаємо, у нас уже «накатано» тут, так би мовити.

- Чи ставить вам завдання федерація по ліцензіям?

 - Зараз ми їдемо не на олімпійську дистанцію. Ми з напарником (прим. Тарас Мищук) програли її на чемпіонаті України. Але ж ми можемо ще забрати ліцензію у хлопців які її візьмуть. А якщо ні, то у наступному році ще буде ліцензіонний турнір де будемо добирати ліцензії. Тож у нас ще буде дві нагоди.

- Як став займатися цим спортом?

- (посміхається) Коли я був малий, років 12 напевно мене на секцію потягнув брат. Він займався веслуванням. І, як кажуть, «понеслась».

- Якби не займався веслуванням, ким би міг бути?

 - Завжди мріяв піти на футбол. Всі хлопці мріють про таке. Але брат «затягнув». Я ж спершу не хотів займатися веслуванням, бігав з друзями на футбол. А потім результати стали поліпшуватись і відношення змінилося.

 

 

 «Міністерство коштів не дає, майже все робимо за власний кошт»

 

 - День професійного спортсмена. Як він виглядає?

 - Якщо збір зимовий, наприклад, то це зарядка о сьомій ранку. Потім 30 хвилин кросс. О дев’ятій перше тренування на воді, пливемо десь 20 км. Потім обід і знову тренування на воді. Ось і все. Вечеря і здоровий сон.

 

vesluvannya

 

- Чи допомагають навики які ти здобув у реальному житті?

 - Так. Дуже допомагають знання про правильне харчування.

- Щодо харчування, чи є продукти які суворо заборонені?

 - Звичайно. В основному це «хімія» та смажена їжа, чіпси і т.д. Краще харчуватись «пареним», кашею. Курка, риба, все, що на пару приготоване.

- Скільки складає «річний бюджет» для підготовки?

- Важке питання. Якщо на зборах то на день виділяють 100-120 грн. А підготовка 20 днів от і порахуйте, плюс проживання, бензин і т.д. Але ці кошти все одно Київ не виділяє. Все «в борг» зараз іде. Ще нам винні за збори в Португалії, за збори у Баку гроші також не повернули. І цей збір нічим не відрізняється в цьому плані.

- Підготовку спонсори оплачують?

 - Так є у Комсомольську спонсори (прим. мова про клуб «Гірник-Спорт»). Та і тренер зі своєї кишені не цурається виймати гроші. Ще область Полтавська по можливості допомагає, бо наше міністерство взагалі збір не може навіть організувати. Маємо, що маємо.

 На полтавській воді готуються каноїсти до чемпіонату світу - YouTubeМикола Мацапура

(старший тренер збірної команди України по каное)

 

 

«Наша федерація зараз нічого не фінансує»

 

 - Від нашої «полтавської» команди у збірну делегуємо 6 спортсменів. Пара Дмитро Янчук та Тарас Мищук, Алтухов Паша, Камерилов Денис, Едуард Шеметило. Ще на ліцензійній дистанції буде Марія Кічасова. Ще в команду потрапила Наташа Ушакова, але через те що дистанція не олімпійська вона має їхати за свій рахунок. Всі витрати це майже 40 000 грн. Я вирішив раціонально, що немає сенсу. Тим паче результат буде десь 7-9 місце, для нас це дуже низьке. Вона поїде на чемпіонат Європи до Румунії за кілька тижнів.

- Тобто федерація не допомагає?

- Вона б допомагала, якби там були кошти. Там їх просто немає. У них на рік десь 200-300 тис. грн бюджет і то за рахунок НОКа. На європейському рівні минулого року окрім Чебана всі виступили невдало. Тому з міжнародних федерацій в нашу надійшло мало «бонусів». Там така схема роботи: краще виступив – отримав мотивацію. Наша федерація зараз «на нулі» повному. Може якісь вимпели подарують, кубки, грамоти. Не більше. В підготовці вона участь не приймає.

 

 

«У нас лікаря немає, масажиста немає»

 

- Невже лише спонсори фінансують?

- Не тільки. Є ще міністерство спорту. На сьогодні виділено десь 7-8 млн. грн на розвиток веслування. Ці кошти теоретично йдуть на наші збори та підготовку. Але витрачають їх на основну групу спортсменів. Таку собі «єліту». Їх відправляють на зимові збори в Португалію та Італію. А інша група отримала фінансування лише навесні. І то лише на словах. Тобто вони прохарчувалися за власний рахунок, а через 3 місяці заднім числом отримали кошти.

- Харчуєтесь за власний кошт?

Так. Хоча виділяти обіцяли по 110 грн. на день. Але як ви уявляєте харчування спортсмена за такі кошти? Він же не звичайна людина яка зайшла в їдальню і поїла борщ. Йому харчування має коштувати 300-500 грн. на день із свіжих не заморожених продуктів. В Португалії коли змагання були одному нашому хлопчику стало зле, привезли його в лікарню. У нас лікаря немає, масажиста немає. От просто їх немає взагалі. Тому що відсутні кошти. Тим не менш виступаємо і досить добре. У віковій категорії 18-23 роки на останньому чемпіонаті світу наша збірна взяла 3 золота, 4 срібла і 3 бронзи! В загальному заліку зайняли 3 місце і обійшли Росію, де в один лише штат обслуговуючий входить 60 чоловік. У них з фінансуванням взагалі питання ніколи не стояло. А ми їх обійшли. Козаки не перевелись, як кажуть. Наші каноїсти зараз одні з лідерів у світі. В будь-якій категорії. Байдарка лише трохи шкутильгає.