Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Жахи війни очима наших журналістів

Жахи війни очима наших журналістів

Терористи продовжують обстрілювати позиції наших військових. За словами бійців 28 бригади останній тиждень видався чи не найважчим. Щоночі російські найманці обстрілюють по кілька наших позицій одночасно. Вогонь ведуть з артилерії, мінометів та танків, застосовуючи все більші калібри. Втім, бойовий дух у наших військових високий. Захисники не залишають своїх позицій та вірять у перемогу. Переконалися в цьому і наші кореспонденти Євген Ковальчук та Костянтин Яхновський, які днями повернулися із Донецької області. Про жахи війни очима наших журналістів у наступному матеріалі. 

Поспілкуватися із нашими бійцями та побачити їхнє життя на війні нам допомогла одна із полтавський волонтерських організацій. Нині до її складу входять не лише цивільні, а й мобілізовані. Адже вони із власного досвіду знають, як там на передовій і що в першу чергу необхідне нашим військовим.

Місто Слов’янськ – перший населений пункт на нашому шляху, який чи не найбільше постраждав під час обстрілів на початку окупації Донбасу. Ще рік тому тут тривали запеклі бої, тоді нашим військовим вдалося відбити атаки російських агресорів та звільнити місто. Нині жителі сюди вже повертаються та відновлюють свої будинки.

В Артемівську волонтери відвідали своїх, вже добрих друзів та знайомих – бійців 16-го окремого мотопіхотного батальйону. Передали військовим речі та продукти харчування. Вся допомога була зібрана в полтавських дворах під час благодійних концертів. До цієї справи долучилися більше тисячі жителів міста.

16 окремий мотопіхотний батальйон в зону АТО зайшов 27 листопада минулого року. За цей час змінив не одне місце дислокації. Нині тримає бойові рубежі неподалік міста Артемівська перед Горлівкою. 

Командир батальйону Олег Громадський радий бачити гостей. Проте часу нам приділяє дуже мало, адже зараз не до розмов. Лише говорить, останнім часом ворог стає все сильнішим. 

Для всіх, хто не на бойовому чергуванні, волонтери підготували невеличкий концерт. Хлопці із задоволення слухали українські пісні. Дехто навіть знімав артистів на телефони. А в цей час заступник командира роти вогневої підтримки Віктор Лебедєв показує нам свої володіння. Каже техніка хоч і стара, але надійна. Відповісти ворогу є чим. 

Наступного дня волонтери відвідали бійців 28 окремої механізованої бригади. Передали гостинці від полтавців, поспілкувалися. Військові не приховували: гостям раді. Артистів же просто завалили подарунками. 

Не менша гордість за українських військових охопила нас і в Мар’їнці, де дислокується 2 батальйон 28 бригади. 

В цілому, ж дух у наших хлопців піднесений, вони готові стояти до останнього і щиро вірять у перемогу. Та, звісно ж, сподіваються вже найближчим часом повернутися до своїх рідних.