Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Полтавці взяли участь у проекті «Театр переселенця»

Полтавці взяли участь у проекті «Театр переселенця»

Чи може мистецтво стати інструментом для вирішення соціальних проблем? Може! – відповідають учасники полтавської арт-ініціативи «Театр сучасного діалогу». Нещодавно полтавці взяли участь у проекті «Театр переселенця», започаткованим у Києві німецьким режисером Георгом Жено та українськими драматургами Наталією Ворожбіт і Максимом Курочкіним. Актори в ньому – звичайні люди, яких війна змусила залишити свої будинки.  Ініціатори проекту у такий спосіб допомагають переселенцям адаптуватися, не замикатися у собі та ділитися своїми емоціями.

Медійний простір України перенасичений інформацією з зони АТО. Важко повірити при цьому, яка величезна потреба у людей бути почутими. У себе вдома вони були змушені щодня відстоювати свою людську гідність і саме право на життя. Переселенець – незручний і вимогливий герой, він перевіряє здатність суспільства до солідарності та самовідновлення. І кидає виклик театру, одне з призначень якого – описати сучасний нам світ. У створенні вистав «Театру переселенця» бере участь військовий психолог Олексій Карачинський, за його словами, театр має величезний потенціал психологічного відновлення для героїв-переселенців. На сцені вони розповідають про своє життя у самому епіцентрі війни, діляться з глядачами переживаннями і страхом бути непотрібними в місті, куди змушені були переїхати. З одного боку мета проекту в тому, щоб «одушевити» величезну цифру – 1500000 переселенців через реальні історії, а з іншого боку – це засіб осмислення психологічних травм та пошуку нових перспектив. Творці проекту – Георг Жено та Наталія Ворожбит – зазначають: це не разова акція. Протягом півтора року будуть здійснені покази в різних форматах на цю тему: щомісячно в «Театрі переселенців» на території Центру науки і мистецтва «DIYA». Також планується робота в різних регіонах України. Учасником проекту може стати будь-який переселенець, волонтер чи просто небайдужа людина, яка знається на порушуваних проблемах.

Полтавська команда привезла до Києва ескіз майбутньої документальної вистави. Її прем’єру намічено на 20 листопада у клубі «Подіум». Головна відмінність документального театру у тому, що хоч над виставою і працюють драматурги, нічого в ній не вигадано «з голови», все базується виключно на інтерв’ю людей, власне, самих переселенців. Це їхні історії і їхній біль… а ще – це спроба абстрагуватися і подивитися, які трансформації переживає усе суспільство, змушене адаптуватися до обставин, що диктує війна.