Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Обласне радіо

Миргородські школярі навчаються без підручників

Миргородські школярі навчаються без підручників

Закінчується семестр, а в Миргороді учні 4, 7 класів і досі не отримали нових підручників. Чи впливає відсутність навчальних посібників на успішність дітей, -  з'ясовувала Наталія Кондра.

Уже четвертий місяць четвертокласники та семикласники освоюють навчальну програму без підручників. Ними  мала б дітей забезпечити держава, адже освіта в Україні безкоштовна. У вересні надрукувати не встигли, обіцяли, що  ситуація виправиться у жовтні, потім у листопаді… «Однак обіцянки залишаються досі порожніми словами»,- каже вчитель початкових класів Алла Заруцька.

За цієї ситуації у школах навчаються за старими підручниками. Дехто з батьків купив посібники  з базових дисциплін. Одна книга коштує 60 гривень, а комплект для 4 класу складає 11 посібників. Тому більшість матеріалу  діти скачують з Інтернету та приносять в школу роздруківки. Так з допомогою дорослих   четвертокласники опановують освітні стандарти. Прогресивні підходи до вивчення навчального матеріалу  даються не просто.

«Звісно важко щось шукати з багатьох джерел. І вчителю важко, тому що я дивлюся  тему за новою програмою, беру підручники в Інтернеті, тоді в діток, в яких немає можливості мати підручники за новою програмою, я дивлюсь матеріал в старому підручнику, а якщо немає в старому підручнику таких тем, я даю на дошці, на флешці, качаю, те що можна ми пишем, ми робим, але програму ми виконуєм»,- каже Алла Заруцька

За таким  же принципом готуються учні і до підсумкової державної атестації.  У четвертому класі діти писатимуть тести з української мови, математики та літературного читання. Друковані  зошити із завданнями вже закупили і  працюють з ними, користуючись підказками з Інтернету. Продовжує Алла Заруцька.

Відповідно до бюджетної децентралізації, закупівля шкільних книг цього року була частково покладена на місцеві бюджети. У той же час, замовником друку підручників є Міносвіти.   І гроші з місцевих бюджетів мали бути переведені на рахунки міністерства, яке, у свою чергу, розрахувалося б із видавництвами. Але на ділі все виявилося не так просто, як на словах.  Через  інертність української бюрократичної системи кошти на довгі місяці «застрягли» в місцевих бюджетах. Говорить начальник відділу освіти міської ради Тетяна Колибельнік: «Ці кошти 202 тисячі ми можемо виділити, але їх нема куди перерахувати. Немає механізму. Куди далі, на який рахунок перераховувати, постанову розробляли, потім завертали, і в нас ось іде сесія і я телефоную в Департамент є потреба чи зможемо ми освоїти ці кошти. Ні, не зможемо, бо немає механізму фінансування».

За словами батьків, інноваційний підхід міністерства до засвоєння знань змушує учнів жити у віртуальній реальності. А ще з дитинства привчає  до думки, що за все потрібно платити: не знанням і стараннями, а грошима й винахідливістю.