Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Обласне радіо

На Полтавщині не поспішають з декомунізацією

На Полтавщині не поспішають з декомунізацією

Село Радянська Дача стало Дачним. На Полтавщині це перший населений пункт, який перейменували відповідно до закону про декомунізацію. Більше про те, як в області позбавляються від символів комуністичного тоталітарного режиму, розповість Ірина Соляник.

У Полтавській області 47 населених пунктів, які треба перейменувати, зважаючи на норми закону про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів, а також заборону пропаганди їхньої символіки. Проте громадські слухання з цього приводу відбулися лише у шістнадцяти населених пунктах. А згоди щодо перейменування дійшли у трьох. Офіційно ж іншу назву у Верховній Раді затвердили поки що для одного села - Радянська Дача Гадяцького району. Тепер воно Дачне. У районі ще два села, яким мають змінити назву, розповідає голова Гадяцької райдержадміністрації Олексій Матюшенко.

МАТЮШЕНКО: Далі перейменування буде Жовтневого і Краснознаменка. Жовтневе в Степне, ну і Краснознаменка – Сергіївка. Процес іде, ми готуєм документи, подаєм. Там просто була проблема по селу Краснознаменка з перейменуванням у Сергіївку, депутати не підтримали, але зараз питання вирішується.

Також у районі треба демонтувати сім пам’ятників. Олексій Матюшенко переконаний, що після виборів і прийняття бюджетів новообрані керівники місцевих органів влади активніше займуться цим питанням. А от у Комсомольську пам’ятник Леніну демонтували ще навесні і без жодних проблем чи скарг. Він зберігається на одному зі складів Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Восени у місті визначилися і з назвами п’яти вулиць, які треба перейменувати. Зміна ж назви самого міста виявилася болючим питанням для його жителів, говорить заступник Комсомольського міського голови Надія Угнічева.

УГНІЧЕВА: Серйозне обговорення з цього приводу пройшло у кожному трудовому колективі міста, громадських організацій, а їх у нас більше 80. Дискусійний депутатський клуб працював, обговорення на сайті велося. Пройшли також громадські слухання. На яких містяни проголосували за те, щоб Комсомольськ залишився містом Комсомольськом.

Жителі Комсомольська уповноважили місцевих керівників підготувати прохання до центральної влади аби ті внесли зміни до закону і дозволити залишити назву міста. Адже вона єдина, інших варіантів ніколи не було. До того ж у Комсомольську нині живуть близько сімнадцяти тисяч людей, які фактично будували його і до зміни назви ставляться негативно, продовжує Надія Угнічева.

УГНІЧЕВА:  У 60-му році на молодіжне будівництво до ГЗК приїхала молодь зі всього бувшого РС. Для них і взагалі для всіх містян назва Комсомольськ асоціюється з поняттями молодості, завзяття, ентузіазму, тому ми дуже сподіваємося, що будуть рахуватися з думкую громадськості.

Нині триває другий етап декомунізації, під час якого за перейменування відповідають голови рад. В області цей процес іде доволі повільно, але результати є, каже директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Вадим Штефан.

ШТЕФАН: Це, зокрема, Глобинський район. Лубенська РДА, Чутівська РДА, Ленінська районна у місті Полтаві. Прийшло нам з Ленінської районної ради такий лист про перейменування Ленінського району в Подільський район міста Полтави. Пропозиції подаються такі: або історичне повернення, або якісь релігійні. Зокрема, для прикладу тут пропонується село Фрунзівське перейменувати у село Троїцьке. Подібне хочуть перейменувати село Жовтневе у село Покровське в Лубенському районі.

Загалом на Полтавщині нарахували 818 об’єктів топоніміки, що підпадають під дію закону про декомунізацію. Перейменовано – сто одинадцять. А питання зміни назви понад чотирьохста об’єктів взагалі не розглядали.