Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Обласне радіо

Полтавські туристи-любителі підкорили Говерлу

Полтавські туристи-любителі підкорили Говерлу

Захоплююча десятиденна подорож до українських Карпат залишила чимало приємних спогадів у пам’яті полтавських туристів-любителів. Які пригоди чекали на мандрівників? – розкаже Лідія Ритченко.

П’ять годин знадобилося полтавським туристам, аби  піднятися на Говерлу, найвищу вершину українських  Карпат. Температура повітря у цих місцях до 30-ти градусів нижче нуля, але завдяки сухому і помірному клімату, здавалося, що було не більше (-15°С) – розповідає методист навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області Таміла Вірченко.

ВІРЧЕНКО: Якщо, скажимо так, ще й безвітряно, то це взагалі красота. А вітру не було до самої останньої взльотки на Говерлу. Звичайно дуже специфічний, важко в принципі було, оскільки люди були не підготовлені. Це була просто група друзів, які зібралися і вирішили підкорити Говерлу. Оскільки ми там уже були, то ми і повели. Підйом закінчився взяттям Говерли. На самому верху, там був уже звичайно скажений вітер, обледенівши всі абсолютно пам’ятники, які стоять на цій горі. Тобто, там хрест, який  занесений снігом, стела на якій написано «Тут зібрані землі твої, Україно!». І до речі, там є така невеличка капсула, поміщена з полтавської землі із урочища Шумейкове. Цього всього нам було не видно, адже воно все це діло обледеніло. Було дуже гарно біля нього фотографуватися.

Приємним сюрпризом для  любителів активного відпочинку, стали  нарізані величезні брили зі снігу  та з’єднані в одну суцільну стіну. За нею було  зроблене невелике заглиблення для намету. Очевидно у цьому місці туристи-екстримали святкували Новий рік, говорить Таміла Вірченко.

ВІРЧЕНКО: От саме за стіною ми теж заховались від вітру. На вершину ми брали так звані вершинні шоколадки. Були з’їдені шоколадки і по-тихеньку почали спуск. І як виявилося, підйом – це не саме страшне, що може бути на світі. Оскільки, про це знають дуже багато туристів. Спуск, він набагато важчий, аніж підйом. Оскільки на спуску іде навантаження на ті м’язи, які у нас зазвичай кожного дня не працюють. Але в принципі до настання вечора ми уже були у нашій гостинній колибі, де один із наших учасників, який залишався на місці, приготував нам такий величезний казан десятилітровий борщу. І він нам здався таким смачним, таким смачним як жоден до того пробований борщ.

З літературних джерел відомо, що у 1996 році на вершині гори Говерла встановили 5-метрову стелу, на якій свої захоплені враження залишають  у вигляді «наскельних» написів.