Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Три місяці батькам загиблого командира взводу не могли вручити відзнаку «За вірність народу України»

Три місяці батькам загиблого командира взводу не могли вручити відзнаку «За вірність народу України»

Роковини загибелі українських воїнів.  На 7-му блокпосту Донбасу цими вихідними згадували на Кіровоградщині. Останній український рубіж до останнього тримав і житель Кременчука Андрій Ільїн. 32-річний командир взводу  понад три доби відбивав навалу ворога, а коли розпустив підлеглих по бліндажах – підірвався на міні. Цілий рік побратими добивалися, щоб Андрію Миколайовичу посмертно дали звання Героя України. Та марно. Навіть відзнака Полтавської обласної ради – «За вірність народу України» - до батьків загиблого потрапила лише через три місяці після наказу.

17 батальйон територіальної оборони був сформований у Кіровоградській області. Андрій Ільїн хоч жив і працював у Кременчуці, на службу пішов із земляками, бо народився у Світловодську. У день загибелі бійця друзі зустрічаються з його батьками. Щоб віддати шану всім солдатам, які кілька діб тримали оборону 7-го блокпосту у січні 2015 року.

Михайло Абадаш, побратим: Держал оборону под  Горловкой. Протвинка много, танки, 150 человек на них шли в атаку… Координировал движение он.

Загнавши своїх підлеглих у бліндажі, Андрій залишився слідкувати за пересуванням ворожої техніки. І виконав свій обов’язок до кінця, розповідає командир 17-го батальйону.

Олександр Щербина, командир 17-го батальйону: До самой последней секунды, до момента смерти руководил пунктом. Умело держали оборону. Была связь. До последнего всеми силами и средствами... Одна из мин упала ему практически под ноги.

Бійці вважають, що цей трагічний епізод 7-го блокпосту, смерть командира та тяжкі поранення 10 солдатів безпідставно забуті. Цілий рік побратими пишуть петиції до Президента, щоб Андрію Ільїну дали звання Героя. Та все марно.

Олександр Щербина: 5 раз подавали его на героя Украины. И каждый раз из-за каких-то бюрократических документы возвращаются. Будем подавать столько раз, пока его не пройдут. Пока он Украиной не будет оценен по достоинству.

Та що там казати про героя… Навіть відзнака Полтавської обласної ради, яку присвоїли ще 21 жовтня 2015 року, до батьків дійшла лише зараз.

Ірина Каптур, координатор центру АТО при Полтавській ОДА: Єдиний син у сім'ї.  Батьки заслуговували, щоб не забували. Була прийнята медаль за відданість народу Україну … Ця людина не змогла донести, чи довезти із Кременчука і Світловодська.

Лише коли волонтери почали нагадувати про існування нагороди, голова громадської ради при УМВС Кременчука таки передав медаль на роковини смерті героя. Мама Андрія в цей трагічний для сім’ї день не знаходить слів.

Дарія Ільїна, мама загиблого командира взводу:  Дуже боляче, що АТо насправді не перейменовано. Бо насправді війна. Гинуть тисячі кращих дітей., синів на захист держави.. Щоб не гинули діти.

Своїми дітьми Андрій Ільїн обзавестися не встиг.