Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Як ставляться полтавці до іноземців?

Як ставляться полтавці до іноземців?

Усі ми рівні. За географічним розташуванням, Україна, безумовно, Європейська країна. Часи реформації торкнулися усіх сфер нашого буття. За нашу свободу щодня ллється кров захисників. Та чи готові полтавці до моральних законів, що проповідує Євросоюз – «Усі ми рівні, незалежно від кольору шкіри і раси»? -  дізнавались наші журналісти.

Кажуть, дивитись на людину «згори  вниз» можна лише тоді, коли ми протягуємо руку допомоги.  Чи готові ми до таких стосунків, наприклад з іноземцями.

Валентина: Я спілкуюся зі студентами з медакадемії. «What is your name?» – Питаю, «Як звати вас»? «Good day! Good morning! Good bay!». Ідуть студенти по лікарні (я в лікарні працюю), я кажу «Good morning!», вони: «Morning-Morning

Оля: Нормально, я верующий человек и абсолютно нормально отношусь. Бог создал всех людей, поэтому я абсолютно адекватно к ним отношусь.

Ангеліна: Кожна людина має право на повагу, якщо вона не шкодить суспільству, життю, тим законам, в яких вона перебуває.

Лідовий: Статистичні дані нам говорили на курсах про те, що тільки одне зареєстровано провадження за 15-ий рік, щодо релігійного і національно переслідування, тобто, статистика свідчить, що гарно.

Та статистика не завжди відповідає дійсності. Дуже часто нелюдську жорстокість виявляють підлітки у школі, студенти у ВУЗі, занижуючи, тим самим, самооцінку своїх товаришів. Неприйняття – це страх перед невідомим, стверджує соціальний педагог, Марина Гринченко.

Гринченко: Перш за все, у сімї, дитина проходить первинну соціалізацію, тобто, те, що говорять батьки на перших етапах життя людини – це найголовніше. Якщо батьки, дійсно, розказують дитині, що людина з іншим кольором шкіри та іншою національністю – це щось погане, щось страшне, то, звісно, дитина засвоює це, на свідомому, і на підсвідомому рівні». 1:32

Прийняття людей, не залежно від раси і віросповідання - не тільки прояв толерантності, людяності. Це аспект, без якого «Європейське» майбутнє – практично недосяжне .

Гринченко: Для України це питання стоїть досить гостро, тому що, саме в наших українських вишах досить багато студентів з інших країн, зокрема, іншого віросповідання, це мусульмани і, як вже ми переконалися на досвіді інших країн, європейських, то, мабуть, наразі, без цієї толерантності без інших національностей – це не можливо.