Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Обласне радіо

Полтавські краєзнавці ділилися своїми останніми напрацюваннями

Полтавські краєзнавці ділилися своїми останніми напрацюваннями

Дослідники історії нашого краю зібралися у заповіднику «Поле Полтавської битви», щоб поділитися своїми останніми напрацюваннями. Захід присвятили 165-й річниці з Дня народження відомого архівіста та краєзнавця, засновника музею Полтавської битви Івана Павловського. Більше розповість Ірина Соляник.

В історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» вшосте поспіль місцевих науковців, краєзнавців, істориків, архівістів збирають на щорічне засідання за круглим столом, присвячене пам’яті Івана Павловського. Він створив музей Полтавської битви на Шведській могилі, а також залишив по собі безліч праць про наш край, зокрема, кінця ХІХ - початку ХХ століття, займався архівацією важливих історичних документів, уклав словники, де, приміром, вказав тогочасну інтелектуальну еліту Полтави та багато іншого, розповідає заступник директора з наукової роботи державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Людмила Шендрик.

ШЕНДРИК:  «Невтомний трудівник і ретельний дослідник полтавського минулого» - так Павловського назвав його сучасник, дослідник лубенських старожитностей Михайло Остряк. Тобто уже в той час його сучасники оцінювали, як працює і над чим працює і внесок його в вивчення історії полтавського краю.

Учасники заходу презентували свої дослідження не тільки щодо спадщини Івана Павловського. Предметом їхньої уваги стали фундатори музейних колекцій та приватні колекціонери, сучасний стан музейної справи. Своєрідне продовження справи Павловського - роботи, присвячені представникам інтелектуальної еліти тих часів. Провідний науковий співробітник музею Панаса Мирного Вікторія Пащенко вивчила, як вплинуло на творчість братів Івана й Панаса Рудченків перебування у Гадячі.

ПАЩЕНКО: Я б хотіла наголосити на проблемі формування світогляду, літературних навиків Івана та Панаса Рудченків. Як культурне оточення гадяцьке впливало на їхнє становлення, як вони стали відомими письменниками. Адже Гадяч – це старовинне козацьке містечко, саме цим молодим людям братам Рудченкам і юнакам і дівчатам із роду Драгоманових випала честь відновити козацьку славу Гадяча.

До слова, після того, як у 1918 році музей Полтавської битви пограбували, Іван Францович передав решту експонатів на зберігання до іншого музею. Після повторного відкриття заповідника Поля Полтавської битви частину експонатів повернули. Нині працівники установи досліджують, які саме пам’ятки належать до колекції Івана Павловського.