Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

У Полтаві відзначили 165-річчя з дня народження засновника Музею історії Полтавської битви

У Полтаві відзначили 165-річчя з дня народження засновника Музею історії Полтавської битви

Дослідники історії нашого краю зібралися у заповіднику «Поле Полтавської битви», щоб поділитися своїми останніми напрацюваннями. Захід присвятили 165-й річниці з дня народження відомого архівіста та краєзнавця, засновника музею Полтавської битви Івана Павловського.

Іван Францович Павловський - людина, що створила музей Полтавської битви на Шведській могилі та залишила після себе безліч праць. В історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» вшосте поспіль місцевих науковців, краєзнавців, істориків, архівістів збирають за круглим столом у пам'ять про краєзнавця. Іван Павловський архівував важливі історичні документи, уклав словники, де, приміром, вказав тогочасну інтелектуальну еліту Полтави.

Людмила Шендрик, заступник директора з наукової роботи заповідника «Поле Полтавської битви»: «Невтомний трудівник і ретельний дослідник полтавського минулого» - так Павловського назвав його сучасник, дослідник лубенських старожитностей Михайло Остряк. Тобто, уже в той час його сучасники оцінювали, як працює і над чим працює і внесок його в вивчення історії полтавського краю.

Учасники заходу презентували свої дослідження і про інших музейників та приватних колекціонерів. Своєрідне продовження справи Павловського - роботи, присвячені представникам еліти тих часів. Провідний науковий співробітник музею Панаса Мирного Вікторія Пащенко вивчила, як вплинуло на творчість братів Івана й Панаса Рудченків перебування у Гадячі.

Вікторія Пащенко, науковий співробітник музею Панаса Мирного: Я б хотіла в своїй доповіді наголосити на проблемі формування світогляду, формування літературних навиків Івана та Панаса Рудченків. Як культурне оточення гадяцьке впливало на їхнє становлення, як вони стали відомими письменниками.

Перший музей, що був створений у 1909 році, пограбували вже через 9 років існування. Експонати, які вдалось зберегти, на щастя, були передані в Полтавський краєзнавчий музей. Тому при повторному відкритті музею Полтавської битви у 1950-тому році частина експонатів повернулася.

Людмила Шендрик, заступник директора з наукової роботи заповідника «Поле Полтавської битви»:  Науковці нашого музею зараз працюють над тим, щоб атрибутувати експонати і чітко встановити, які ж з колекцій Івана Францовича сьогодні є у нашому музеї.

 По закінченню круглого столу активні його учасники отримали подяки.