Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

У Полтаві вшанували пам'ять загиблого рік тому Антона Грицая

У Полтаві вшанували пам'ять загиблого рік тому Антона Грицая

Полтавці вшанували пам'ять 27-річного бійця полку «Азов»  Антона Грицая, який загинув торік під Маріуполем. У педагогічному університеті, де навчався наш земляк, організували фотовиставку зі світлинами бійця. Згадати Антона прийшли рідні, друзі та бойові побратими.

Енергійний, відкритий і щирий. Антон Грицай був душею компанії і надійним товаришем, – згадують бойові побратими загиблого. Віддати шану героєві прийшли не тільки ті, хто особисто знав Антона, а й незнайомі між собою люди.

На війну Антон Грицай пішов добровольцем. Свій перший і останній бій прийняв поблизу села Широкине Донецької області.

Юліан Матвійчук, бойовий побратим: Він загинув від маленького осколка. Маленький осколок, який міг в лямці застрягти, сантиметр правіше пройшов і пробив йому артерію і через внутрішній крововилив він загинув.

Із дня трагедії минув рік, та душевна рана матері не загоється ніколи. Загиблого сина, розповідає Тетяна Грицай,  вона часто бачить у снах.

Тетяна Грицай, мама: Приснився він мені в образі майже не генерала. Каже мені: «Мама, я дуже зайнятий. Я зараз воюю». Він до сих пір воює. Це вже не перший раз, що він на війні. І біля нього стоять хлопці вишикувані

Антон Грицай закінчив історичний факультет, був активним майданівцем та палким патріотом України. Знали його і як затятого фаната футбольного клубу «Ворскла». Він - один із авторів грАфіті-меморіалу борців за незалежність.

Вадим Ямщиков, друг: Ми були виховані на історичному фак-теті в національнопроукраїнських традиціях. Для мене і для Антона, коли почалася Революція Гідності, не було питання: бути там чи не бути. Я пам’ятаю, як Антон мені зателефонував і сказав: я беру машину і ми їдемо.

Петро Кравченко, декан історичного факультету ПНПУ ім. В.Короленка: Був чесною людиною. Його дуже любили студенти у групах. Він завжди стояв на своїй позиції. Ніколи не стояв за спинами своїх однокурсників. Це можна сказати і про його участь у боях

Антону було 27 років. Орденом «За мужність» героя нагородили посмертно. Про подвиг молодого хлопця продовжує нагадувати меморіальна дошка на корпусі педагогічного університету.