Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Обласне радіо

Крадіям не потрібен наш гаманець чи сумка, щоб заволодіти грошима

Крадіям не потрібен наш гаманець чи сумка, щоб заволодіти грошима

В час технічного прогресу шахраї знаходять все нові і нові способи як ошукати довірливих громадян. Одним з них є шахрайство за допомогою Інтернет-мережі. Як не потрапити на гачок, дізнавалась наша кореспондентка Тетяна Весна.

Нині, аби заволодіти грошима, крадіям не потрібен наш гаманець чи сумка. Шахраї вийшли на новий рівень – оббирають своїх жертв через інтернет чи по телефону. А ще гроші крадуть прямісінько з банківських карток. Жертви самі чи то через неуважність, чи через незнання, порушуючи усі правила безпеки, дають доступ до своїх коштів зловмисникам. Розповідає начальник відділу протидії кіберзлочинам в Полтавській області Олександр Кравченко.

Кравченко: Зрозумійте, коли людина передає пін-код, або код, який на звороті картки написаний, то техніка безсила захистити. Запам’ятайте! Для перерахування грошових коштів достатньо лише реквізитів банківської картки, навіть, прізвище не потрібне. Іноді його просять, щоб не помилитися при наборі цифр, потім співставити, але достатньо номера картки.

Трапляються випадки, коли шахрайства стаються і без участі власників банківських рахунків. Зловмисники знаходять прогалини у системі захисту фінансової установи. Олександр Кравченко далі.

Кравченко: В минулому році в нас засуджений громадянин. Без пін-кодів, без нічого, технічно заволодівав інформацією і здійснював перерахування грошових коштів.

Чи не найчастіше на гачок до шахраїв потрапляють під час купівлі товарів через Інтернет-мережу. Заманюють вони своїх жертв неймовірними акціями, виграшами, низькими цінами на товар. Втрачаючи пильність, покупці добровільно віддають власні гроші. Всі попередження правоохоронців мало хто сприймає серйозно, аж доки не стане жертвою шахраїв. Говорить Олександр Кравченко.

Кравченко: Виставляють дуже привабливі лоти – низька ціна, якісь ексклюзивні речі, а продають фактично повітря, отримуючи передоплату, не відсилаючи товар. Або відсилаючи товар сумнівної якості, лише для вигляду, що договір вчинено і людина не мала наміру ошукувати контрагента.

До слова, за статистикою лише минулого року Інтернет-шахраї спустошили кишені українців більш ніж на 100 мільйонів гривень.