Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Обласне радіо

У Лубнах презентували фотодокументальну виставку про опір українського народу під час колективізації 20-30 років

У Лубнах презентували фотодокументальну виставку про опір українського народу під час колективізації 20-30 років

«Спротив геноциду», - під такою назвою у Лубенській галереї образотворчого мистецтва облаштували  фотодокументальну виставку про опір українського народу під час колективізації 20-30 років та про голодомор в Україні.  На її відкритті  побувала наш кореспондент Оксана Семака.

Виставка розкриває масштаби спротиву українського селянства сталінській злочинній політиці напередодні та під час геноциду українського народу, - каже   науковий співробітник місцевого музею Юлія Манойленко.

Манойленко:  Шляхом винищення частини українського суспільства Сталін планував зупинити зростання національної свідомості українців, перетворити наших  предків на «радянських людей».  Незважаючи на вчинене вбивство голодом мільйонів українців, спротив тоталітарному режиму продовжувався, набираючи різних форм. Саме завдяки цьому спротиву у 1991 році Україна змогла стати на шлях незалежності. Проте досі багато сторінок того спротиву, який упродовж десятиліть чинили українці комуністичному тоталітарному режиму, залишаються малознаними широкому загалу.

Ця виставка, мовою документів доводить наскільки українське суспільство, селяни, зокрема, чинили спротив діям тодішнього тоталітарного режиму,-  продовжує далі головний зберігач фондів Лубенського краєзнавчого музею Віктор Верещака.

Верещака:Раніше в радянській історіографії вважалося, що українське селянство не противилось цим злочинним намірам. Але зараз, досліджуючи документи, відкриваючи архіви, ми бачимо, що сотні українців на той час виступали проти цих злочинних дій і робили великі повстання. Зокрема, в 30 – х роках територія тогочасної радянської України була охоплена  селянськими повстаннями.

Лише за три голодомори, що випали на долю  українців,  нація втратила від 15 до 16 мільйонів чоловік, розповідає місцевий краєзнавець, лауреат цьогорічної премії імені Малика, вчитель історії другої школи Олександр Карпенко.

Карпенко: Протягом 1921 – 23 років в Україні, в результаті голодомору загинуло близько півтора мільйони чоловік. В 1932 – 33 роках  жертвами голодомору стало від 9 до 12 мільйонів чоловік. І ці дані – неповні. Закінчилася війна. І ті солдати, які повернулися з фронту у 45 році, помирали в результаті страшного голодомору 1946 – 47 років. Загинуло близько 1 мільйона чоловік.

Попри репресії і геноцид  українці завжди були глибоко духовною, віруючою нацією. Про це свідчить  щоденник  жительки Лубен, ім,я якої невідомо, датований 1933 – 34 роками. У ньому жінка розповідає про службу в одній з місцевих церков і як віра рятувала людей у ті страшні часи.  На виставці представили копії світлин, документів, листів.