Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

На Лубенщині поховали Руслана Марченка, який загинув під Авдієвкою (відео)

На Лубенщині поховали Руслана Марченка, який загинув під Авдієвкою (відео)

Полтавщина знову в скорботі. У селі Михнівці Лубенського району односельці попрощалися з героєм-захисником Русланом Марченком. Він загинув під час мінометного обстрілу біля Авдіївки на Донеччині. Після смерті командира та поранення сержанта, Руслан без паніки повів за собою солдат і за кілька днів заново обладнав позиції, що були зруйновані. Та навіть вони не змогли врятувати кулеметника від ворожої міни, що розірвалася в повітрі. Більше про героя розкажуть наші лубенські колеги.

Весна під Авдієвкою для 16-го мотопіхотного батальйону почалася нелегко. 5 березня від осколкового порання помер командир взводу полтавець Андрій Ярешко, а вже 8-го до шпиталю відвезли сержанта. Бійці навіть почали панікувати, відступили на 300 метрів від своїх позицій. Повернутися назад усіх переконав 38-річний Руслан Марченко із Лубенщини.

Генадій Пенделяк, помічник командира: Взявши командування на себе він згуртував кругом себе хлопців. Заспокоїв своєю поведінкою.  Організували інженерне забезпечення позицій. Із 8 по 10 на 90 відсотків зробили фортифікаційне забезпечення своє.

Не задаючи ніяких питань, сумлінно вів бійців за собою. Відпочивав всього 4 години за добу. 11 березня знову заступив на чергування. Та навіть укріплення не захистило бійця від трагічної рокової випадковості.

Генадій Пенделяк, помічник командира:  Незаконні збройні формування застосовують проти нас 120-міліметрові міномети. Це заборонена зброя. І одна із мін, попавши в дерево, біля місця несення його служби, збила верхівку і на смерть вразила Руслана.

Попрощатися з героєм прийшли сотні людей. Біля кожного двору процесію зустрічали односельці: бійця проводжали живим коридором, стоячи на колінах.

Тетяни Сергієнко, заступник голови Лубенської районної адміністрації: Кажуть, що людина розкривається тоді коли є певні обставини. Їх у Руслана було безліч. Він є прикладом патріотизму, вихованості, турботи. Для нас усіх. Це справжній приклад того, коли вчинки говорять краще за слова.

Однокласники та друзі пророкували йому велике майбутнє. Руслан із відзнакою закінчив педагогічний університет. Потім була аспірантура та робота вчителем на Дніпропетровщині.

Сергій Фармашевський, однокласник: Ми навчалися нехай у різних аспірантурах. Він був прекрасним науковцем. Він нам дав спокійні дні ціною власного життя. Світла йому память.

Ні робота в столиці, ні дружина та маленький син не змусили його ховатися від війни. У зоні АТО Руслан Марченко служив із минулого року.