Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

На річці Сула екологічна катастрофа

На річці Сула екологічна катастрофа

Екологічні лиха в Полтавській області стають дедалі частішими. Через роботу нафтогазових промислів у Лохвицькому районі річка Сула пересохла.  Жителі навколишніх сіл жаліються на захворювання від неякісної питної води. Разом із екологічною комісією на північ нашої області вирушили і наші журналісти.

Природа зробила селу Сенча Лохвицького району щедрий подарунок. Тут під землею знаходиться море нафти і газу. Але промисловці допрацювалися до того, що тисячі людей п’ють забруднену воду, а річка Сула  обміліла.

У цьому селі колись проживало більше п’яти тисяч осіб. Зараз мешканців - три тисячі. Навколо Сенчі розташовані кілька державних та приватних нафтогазовидобувних вишок. Здавалося б від такого сусідства село має тільки вигравати. Та не всі промисловці «прибирають» наслідки своєї роботи. Марія все життя прожила в Сенчі і ще пам’ятає, як по Сулі ходили баржі.

Марія, жителька с.Сенча:  Діло в тому,  що річку споганили. Якийсь там завод на острові построїли,  так він же не працює, а вся гадость з бурових же попадає. Стоять. А річка, я ж моржую з сусідами ходжу, так я можу сказать що річки ж нема. Ну канава.

Санепідемстанція за результатами аналізу води зробила однозначний висновок – вона забруднена нафтою. У кожному колодязі села вода за кольором нагадує кока-колу.

Тисячі людей змушені пити ось таку воду. Зараз у школі, яка знаходиться поруч місцева громада та екологічна комісія прагнуть якимось чином зарадити лиху.

На збори запросили і буровиків, і екологів, і депутатів Полтавської обласної ради. Промисловці провину частково визнають, та розводять руками – державне підприємство не має законних підстав фінансувати такі проекти.

Євгеній Холод, перший заступник голови Полтавської обласної ради:  Всі ті кошти які держава має від видобутки наші громаді від того нема ніякої користі тільки лихо. Тут треба вирішувати на рівні верховної ради і кабінету міністрів. Щоб ті 5% рентних платежів залишати в області. А це вже буде досить суттєва сума для області.

5 відсотків рентних платежів за користування надрами це для Полтавської області – 750 мільйонів гривень. А екологічний збір в регіоні складає всього 51 мільйон. Різниця відчутна. Науковці з Дніпропетровська готові взятися за розробку проекту порятунку річки.

Володимир Гринюк, директор державного інституту «Дніпрогіпроводхоз»: Ми зможемо зробити робочий проект для будівництва шлюза регулятора, шлюзів, розчистки річки. Все в рамках проекту договору з селищною радою. Ми свою роботу зробимо правильно в срок. Тільки для цього потрібно щоб були кошти.

Тільки на розробку проекту потрібно 300 тисяч гривень. Скільки ж грошей треба витратити на подальше будівництво гідроспоруд зараз сказати важко. Поки що місцеві дітлахи можуть лише мріяти про те, щоб влітку купатися у чистій річці.