Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

На день театру журналісти побували за кулісами театру

На день театру журналісти побували за кулісами театру

Хороша вистава об'єднує. 27 березня весь світ відзначав день театру. Наші журналісти побували за кулісами Полтавського драматичного театру імені Миколи Гоголя та дізнавались про будні колиски сценічних перевтілень. Пропонуємо це зробити і вам.

Ханума, Проня, Софія з «Безталанної» - заслужена артистка України Катерина Філатова своє життя без театру не уявляє. Актриса родом із Дніпропетровщини вперше щастя від оплесків відчула у 13 років. На виступі у районному Палаці культури, куди дівчинку з села запросили після конкурсного відбору місцевих талантів.

Катерина Філатова, заслужена артистка України: Представляєте, 13 років – «снегопад, снегопад не мети  мне на косы». Співаю снігопад, тут зал взривається, я думаю взривається він від того, що мала дитина стоїть і співає «не мети  мне на косы».

Акторське перевтілення Катерина Степанівна вважає психологічно важким.

Катерина Філатова, заслужена артистка України: Нема в світі важчої професії, як наша професія. Ми кожного разу одягаємо на себе образи нові. Настоящий актор, він не повинен грати, він повинен жити!

Хоча у дитинстві жінка мріяла стати кулінаром.

Катерина Філатова, заслужена артистка України:  О, полтавські галушки – це я як приїхала до Полтави, то навчилася готувать такі полтавські галушки,  що мабуть і в Полтаві таких не готують!

За свого чоловіка, теж актора, Катерина Степанівна вийшла заміж ще на п’ятому курсі театрального університету. Подружжя Філатових у Полтаві живе вже 33 роки. Нині у театрі Гоголя вони – провідні актори.

Життя театру – це не тільки гра на сцені, а й створення нових образів завдяки костюму та гриму. Лідія Оскома 16 років працює гримером. Для неї важливо задовольнити акторів зовнішньою схожістю на героя. Найдовше доводиться імітувати старість.

 Лідія Оскома, гример-пастижер: Складний грим, якщо, наприклад,  молода людина, а надо состаріть: робити сіді волоси, сіді брови, морщини, сладочки на лиці – тоді робити довше.

Олена Яцкова театр любила завжди. І раніше навіть не сподівалась, що працюватиме у цій казці костюмером. Жінка говорить, що головне її завдання – підібрати одяг, який допомагатиме актору на сцені.

Олена Яцкова, головний костюмер театру імені М. В. Гоголя: Для нас это очень важно - одеть актера и не испортить ему настроение, чтоб его не отвлекал костюм, подогнать,проверить. Даже бывает немножко расстроен актер или актриса – и боже сохрани его как-то разволновать.

Начальник реквізитного цеху Ольга Лугова свою роботу любить за творчу атмосферу.

Ольга Лугова, начальник реквізитного цеху театру імені М. В. Гоголя: Интересные новые спектакли, интересные режиссеры. Иінтересны постановки: бивает, что один и тот же спектакль, а  разные режисеры по-своему ставят.

Ольга Сергіївна пояснює, що для кожного спектаклю готує окрему скриню із реквізитами під епоху певних подій. ЇЇ ставлять поряд зі сценою, щоб актори під час гри легко знаходили необхідне.

Гвинтики великого механізму – певно, так можна назвати кожного члена великої театральної сім’ї. І лише спільна робота режисерів, акторів, костюмерів, освітлювачів дарує глядачам насолоду від сценічного мистецтва.