Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

На полтавському ринку з’явилися патріотичні продавчині - у вінках та фартухах кольору мілітарі

На полтавському ринку з’явилися патріотичні продавчині - у вінках та фартухах кольору мілітарі

У вінках та фартухах кольору мілітарі. На полтавському ринку з’явилися патріотичні продавчині. На кількість покупців, говорять, їхнє вбрання не впливає, однак настрій людям піднімає. Спілкувалися з жіночками і наші колеги.

Ірина та Олена у торгівлі понад 20 років. Продають картоплю, моркву, помідори – овочі з власної ділянки. Все натуральне. Останнім часом без вінків і фартухів у стилі мілітарі на роботу не виходять.

Ірина Косиневська, продавчиня: Таке життя зараз: всі люди сумні, грошей немає. А ми підтримуємо Україну.  Хочемо, щоб ви глянули на нас і посміхнулися. Ми справжні українки. А це моя подружка Олена Іванівна.

На ринку продавчині користуються неабиякою популярністю. Кажуть:  патріотичне вбрання обирали вдвох.

Ірина Косиневська, продавчиня: На фартухи я купила  тканину,  дуже якісна. Зробила декор. Але стояти в одному фартуху не хотілося – купила ще й вінок. Дивлюся на себе: ну красуня.

Компліменти жінки отримують часто, однак кількість покупців, говорять, не збільшується.

Олена Чужбенко, продавчиня:  Думали будуть свята і людей більше стане купувати. Але немає грошей. І вінки вдягаємо, проте покупців дуже мало

Полтавці дивуються та не приховують: патріотичні продавчині проганяють у голові не легкі буденні думки.

Наталія Гресь, полтавка:  Я знаю, що вони дуже рано встають, у них тяжка праця, бо тут вистояти теж не мед, але… У наш час кожна дрібниця, яка нам добавляє настрою і позитиву, то це все дуже гарно.

Колеги за сусідніми прилавками теж не скаржаться. Говорять, конкуренції немає. Люди дивляться не на вбрання, а на ціну товару.

Наталія Мельніченко, продавчиня:Чим дешевше, тим краще. Але все дорого для людей, хоча купують. Їсти  ж хочеться.

За порядком на ринку наглядає охоронець Віктор. Чоловік теж має свою думку.

Віктор, охоронець: Это можно сказать украшение нашого базара. Если б все отак стояли, то, мне кажется, и покупа телям было легче отовариваться в них.

Жінки посміхаються та душа, зізнаються, не на місці. Хвилюються за військових. На передовій воюють їхні зяті та племінники. А у пані Ірини навіть рідня живе на сході.

Ірина Косиневська, продавчиня: Постраждали, порозбивали вікна, порозривало опалення, у сестри іншої і дах зірвало.  Вони б могли втекти, але ж могилки бабусів, дідусів. Його залишити не можна, треба слідкувати. Та й своє житло комусь треба глядіти

Уболівають жіночки за Україну не лише вбранням, а й справами. Нашим бійцям перераховують гроші та збирають гуманітарку.