Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Смітником та туалетом для водіїв маршруток стали пам’ятки архітектури у Полтаві

Смітником та туалетом для водіїв маршруток стали пам’ятки архітектури у Полтаві

Полтава – місто історичне. У ньому більше 20 пам'яток архітектури націонольного значення та до сотні – місцевого. У День визначних місць наші журналісти вирішили порівняти стан трьох будівель Полтави, збудованих у 19-му – на початку 20-го сторіччя. Тож чи цінують полтавці залишки старого міста?- дивіться далі.

Відомий полтавський будинок із башточками на вулиці Пушкіна у 1900 році збудував архітектор Вітольд Веселлі для купця Перцовича. Будівля називалась дохідною, бо кімнати здавали у найм.

Артур Ароян, архітектор: На той час, коли був збудований, - це був найвищий житловий будинок в Полтаві, тому що він мав аж чотири поверхи. В Полтаві жодного будинку чотириповерхового на той час не було, максимум три поверхи.

Це справжня екзотика для архітектури Полтави, адже в будівлі змішані абсолютно різні стилі. І той, хто вважає його готичним, помиляється.

Артур Ароян, архітектор: Там є декілька готичних елементів, але взагалі – це так-званий вікторіанський стиль. І оці ось башточки, оцей весь декор, який ми бачимо – це типова англійська архітектура 19 століття.

Дохідний дім вдало пережив і світову війну, і перебудову дев'яностих. Можливо тому, що завжди був житловим.

А от будівлі на вулиці Новий Базар не пощастило. Насправді, це два будинки, пофарбовані в один колір. Архітектор Артур Ароян розповідає, що права частина (широною в три вікна) більш давня - кінця 19 століття. А ліва - у стилі модерн – з'явилася після 1905 року.

Артур Ароян, архітектор: Мало імовірно, що це був житловий будинок, просто тому, що там така забудова – це район базару, - це і був базар раніше, - тобто там були саме торгівельні будівлі, де інколи другий поверх могли віддавати під житло наймане.

Полтавець Сергій згадує, як  у радянські часи на Новобазарній, 20, смачно обідав у їдальні. А зараз торгує лопатами під залишками памятки архітектури.

Сергій, торгує поряд зі зруйнованим будинком: Стоит уже – падает, смотрите разрушения какие. Может в один момент жахнуть, бахнуть и нам всем гамплык – мы все пропадем.

Дім, який не зруйнували фашисти, по-дикунськи розтягли тутешні халтурщики, розповідає місцева жителька Любов Іванівна.

 Любов Іванівна: Розбомбили його по варварськи просто.  Вже більше 10 років. Тому що дореволюційний кирпич і вночі його вивозили, це все.

І коли від будинку лишились одні стіни, місцеві перетворили його на смітник.

Любов Іванівна:  Мусорка ви бачите яка, оце все несуть сюди і викидають. Я вже не знаю сколько лет писала в адміністрацію: вони приїхали, вивезли, а потом опять все сначала.

Сумна доля спіткала і перлину архітектурного ансамблю Полтави – Петровський кадетський корпус. Найбільша дореволюційна споруда міста будувалася на кошти кількох губерній і має ширину стін - півтора метра.

Артур Ароян, архітектор: Це дуже масивні цільноцегляні стіни, ті, що заармовані металом. Тобто ця будівля сама не розвалиться ніколи. Закладена будівля в 1835 році, завершена в 1840. До речі, збудована не лише основна будівля, а й бічні флігелі і допоміжні приміщення – навіть ті, які ми зараз бачемо у дворі, - вони всі були збудовані в один час.

Свого часу випускниками кадетського були художник Микола Ярошенко та один із засновників олімпійського руху – Олексій Бутовський. Сьогодні архітектори порівнюють стан корпусу з післявоєнним. 

Артур Ароян, архітектор: В 43-му році під час відступу, німці протягом трьох днів випалили весь центр міста з вогнеметів. Те саме було і з корпусом, там де були дерев’яні перекриття, він був випалений і в 1957 році його вже відновили.

Із 2004 року будівля артучилища повністю порожня. У 2006-му там трапилася велика пожежа, хоча електричної проводки у корпусі не було. Мародерство, безхатченки, п’яна молодь майже знищили архітектурну пам’ятку. У 2014 році активісти почали боротьбу ще й з водіями маршруток. 

Тетяна Домненко, студентка архітектурного факультету ПНТУ імені Кондратюка: Наш вхід в корпус був саме зі сторони де паркуються маршрутні таксі – 26 маршрут і нам не подобалось, як себе поводили водії. Вони нецензурну лексику використовували, і використовували територію архітектурної пам’ятки, замість того, щоб ходити в туалет.

Студенти навіть опублікували фото водіїв у газеті, після чого їм почали погрожувати. Тож учасники об’єднання «Чиста Полтава» почали направляти листи в усі інстанції. Відповідь надійшла одразу – стоянка дозволена.

Тетяна Домненко, студентка архітектурного факультету ПНТУ імені Кондратюка: Пообіцяли, в тому числі в листі від 6 травня облдержадміністрація і облрада, надали відповідь громадській активістці Давітян Рузанні. Про те, що представник «Топ шорт»  Щербань Анатолій створив всі можливі умови для підтримання всіх санітарно-гігієнічних норм водіїв на території.

Минуло майже два роки, проте жодного біотуалету на стоянці нема.

Консервація – це перший крок до реставрації Кадецького корпусу. Три роки тому вартість ізоляції від подальшого руйнування архітектурної пам’ятки складала 165 мільйонів гривень. Нині ця сума незрівнянно більша, тож місцевій владі та полтавцям варто задуматись, що на згадку про старе місто вони залишать нащадкам.