Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Обласне радіо
Автор сюжету:
Тетяна Весна
Тетяна Весна

Страсний тиждень: шість днів в очікуванні Великодня

Страсний тиждень: шість днів в очікуванні Великодня

Шість днів в очікуванні Великодня, або Страсний тиждень. У православних християн цього річ починається він 25 квітня і завершиться 1 травня - святом Світлого Христового Воскресіння. Як українці в давнину готувалися до Великодня, дізнавалась наша кореспондентка Тетяна Весна.

Кожен день цього тижня має своє особливе значення і призначений для певних справ. Протягом шести днів люди прибирали оселі, двори, пекли паски, фарбували яйця, запікали м'ясо.

Страсний понеділок– це початок підготовки до свята Великодня. Розповідає науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею Марина Кондратенко.

Кондратенко:Піст в цей день особливо суворий, деякі православні навіть утримуються від хліба і води. Особливою силою володіють зілля з насіння, приготовані у вівторок до сходу сонця. У сільській місцевості в цей день товчуть насіння льону та конопель і, заливши їх водою, напувають худобу - для того, щоб весь рік уберегти її від хвороб. Традиційно в середу готують «пісну вечерю». У середу завершують всі господарські роботи, треба прибирати хату, винести сміття.

Чистий четвер – за традицією - час навести лад у будинку. Цього дня купалися до світанку. Щоб бути здоровим, милися відваром з трав, обов'язково тричі читаючи Отче наш. Миються дорослі, діти, навіть найменших потрібно розбудити і вимити до сходу сонця – тоді ніякі хвороби і недуги не пристануть весь рік. І, звісно, найвідповідальніша справа для Чистого четверга – це приготування великодніх пасок та фарбування яєць. Марина Кондратенко продовжує.

Кондратенко: Страсна п'ятниця - найскорботніший день не тільки за весь Страсний тиждень, але і за весь рік. У цей день немає місця веселощам, співу і танцям. У цей день не готують обід – їдять сирі овочі і хліб, спечений раніше. Страсна субота-  у цей день печуть паски і фарбують яйця, якщо не зробили цього в чистий четвер. У страсну суботу починають освячувати в церкві великодні паски, писанки та крашанки.

Чи притримуються давніх народних традицій полтавці сьогодні?

Голос: Паску пекти, в першу чергу. Мама робила, тепер я роблю.

Голос:Я намагаюсь дотримуватись народних традицій – у страсний тиждень не має бути ніяких веселощів. У Чистий четвер обов’язково купатимусь до сходу сонця, також планую навести лад у своєму господарстві, тобто в гаражі, в машині.

Голос:Не має. І паски не печете? Паски купляємо.

 Голос: Весь страсний тиждень, Чистий Четвер – прибирати в хаті, все робити. І паски в четвер  печете, чи в суботу? У суботу більше, вони тоді не так зачерствіють поки прийде діло.

Голос: Я просто з дітьми збираюсь та ідемо в Свято-Успенський собор і зустрічаєм там схід. А оцей страсний тиждень, в четвер купатися, паски пекти? Стараємся, ну точно прямо придержуватися, то… Ну стараємося,  прибираєм однозначно.

Також відома традиція не спати всю ніч напередодні Великодня. Не спати всеношну – значить провести в бадьорості та активності весь наступний рік.