Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Обласне радіо
Автор сюжету:
Світлана Фільчак
Світлана Фільчак

До 12 травня полтавці можуть милуватися кримськими пейзажами в галереї мистецтв

До 12 травня полтавці можуть милуватися кримськими пейзажами в галереї мистецтв

У Полтавському художньому музеї «Галерея мистецтв» триває виставка пастелі Павла Мотієнка. У експозиції - пейзажі і натюрморти, що вражають реалізмом та високою майстерністю. Ними милувалася і Світлана Фільчак.

Картини Павла Мотієнка насичені тихим сяйвом від чого їх поверхня здається ніби оксамитовою. Техніка пастелі для українських митців не є надто розповсюдженою, але це винятково цікавий художній матеріал – говорить автор:

МОТІЄНКО: На мою думку, пастель краще всього відображає плинність часу..Вона легка і ніби потребує захисту. Масло – воно важче, воно консервує аби навіть бальзамує зображення в силу своєї міцності як матеріалу. А пастелька вона дуже гарно передає крихкість буття, його легкість. Пастелька для Полтави це не характерно, вона більше у Європі ціниться. В Полтаві якось цінять масло. Але я працюю і маслом. І акрилом і пастеллю.

Окрім натюрмортів та пейзажів Павло Матієнко працює у багатьох інших жанрах. І до кожної роботи підходить надзвичайно відповідально і самокритично:

МОТІЄНКО: Реалізм – він завжди у ціні. Він завжди має своїх прихильників. Людей я роблю портрети. Але людей, яких я добре знаю.  Так якось халтурно робити мені не хочеться. Адже , що б робити портрет, людину треба пізнати. Людину треба зрозуміти. Можна зробити гарну обкладинку. А що б зробити портрет, треба поспілкуватися з людиною.

Природа для Павла Мотієнка – постійне джерело натхнення. І не тільки рідна. Мріє відкривати для себе нові обрії , постійно перебуває у пошуку для своїх нових сюжетів. Роботи Павла Мотієнка розлетілися по світах і країнах. Настоятель Полтавського Свято Миколаівського храму отець Олександр Дедюхін теж прихильник його творчості. Стверджує, що у художника є ще й неабиякий потенціал іконописця.

ДЕДЮХІН: Павла Мотієнка знаємо вже багато років. І саме головне, що у ньому я бачу, це, що людина постійно готова розвиватися. Це найкраще, що можна про нього сказати. Кожного разу, коли приходжу до храму, я бачу його роботи. Увесь нижній ряд іконостасу розписаний ним!