Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ольга Гриненко
Ольга Гриненко

За час депортації та життя на нових територіях померло до 50 % кримських татар

За час депортації та життя на нових територіях померло до 50 % кримських татар

Шлях додому. Україна вшановує пам’ять геноциду кримськотатарського народу. До депортації в травні 1944 року, на території Криму проживало, за різними даними, від 180-ти до 230-ти тисяч татар. Проте майже половина не пережила сталінських репресій. Про жорстокість депортації та історію повернення корінного народу на землі автономної республіки дивіться далі.

Уперше Росія намагалася позбавити татар Криму ще в 1783 році. Тоді Григорій Потьомкін розробив план виселення кримських татар. Проте під впливом європейських держав та Османської Імперії зробити цього не вдалося, тож татар почали вбивати.

Юрій Ночовний, завідуючий сектором науково-дослідного експозиційного відділу народознавства Полтавського краєзнавчого музею: Їхній спротив Російська Імперія в різний спосіб намагалася знищити. Деякі дослідники говорять, що це десятки тисяч кримських татар в період 18 століття було знищено фізично.

У 1944 році операція з депортації кримських татар тривала всього два дні. Комуністична влада звинуватила цілий народ у співпраці з фашистами. Хоча існує й не офіційна версія депортації, розповідає історик Юрій Ночовний.

Юрій Ночовний, завідуючий сектором науково-дослідного експозиційного відділу народознавства Полтавського краєзнавчого музею: В цей час загострюються відносини між Радсоюзом та Туреччиною. І за цією неофіційною версією, Сталін виселяв союзників Туреччини, для очищення плацдарму, можливо для майбутньої війни.

Із раннього ранку 18 травня енкаведисти почали вриватися в домівки кримських татар. На збори давалося до півгодини. Потім - вокзали та - вагони для худоби. Більшість татар, які пережили дорогу, опинилась в Узбекистані. А в порожні кримські будинки вселяли офіцерів радянської армії  - етнічних росіян.

Руслан Сейдаметов, кримський татарин: Рассказывали про инцидент на Арбатской стрелке, на острове, когда три вагона крымских татар забыли там именно перегнать через паром. И поезд с депортированным народом на тот момент уехал и сказали что ж делать с этими, потому что уже невозможно было догнать и поцепить. Их просто напросто затопили в озере Сиваш.

Юрист Руслан Сейдаметов у Полтаві живе два роки. Історію своїх дідуся і бабусі добре знає – вони змогли вижити дорогою з  Судака до Узбекистану. До Криму повернулись тільки в 1989 році, коли радянська Україна визнала депортацію.

Руслан Сейдаметов, кримський татарин: У русскоязычного населения, в основном, проснулось осознание, что они русские, проснулись имперские амбиции. Раньше их не было. 

: Так Руслан говорить про сучасний Крим, із якого йому довелося виїхати. Хоча до анексії у 2014-му, автономна республіка була багатонаціональною і безконфліктною. Зараз у школах татарську мову викладають лише як факультатив, а 26 квітня самопроголошений прокурор Криму Поклонська заборонила діяльність Меджлісу.

Руслан Сейдаметов, кримський татарин: Есть же списки определенные, кто был членами «Меджлиса» крымско-татарского народа. И теперь всех неугодных можно загнать под статью, то что они занимались экстремисткой деятельностью.

Руслан вважає, що тривалість анексії Криму залежить не тільки від амбіцій Кремля, а й від української влади.

Руслан Сейдаметов, кримський татарин: Для этого должна быть четко выстроена политика нашего государства, если наши политики будут действовать как они действуют сейчас, то не видать им Крыма, как своих ушей. Они сейчас занимаются болтовней и бездействуя.

Загалом під час депортації загинуло до 50- ти відсотків кримських татар. У день пам'яті жертв геноциду Президент України ініціював внести зміни до 10-ої статті Конституції України про створення кримськотатарської автономії.