Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Рушник "Зоряний шлях Тараса" презентували в Полтаві

Рушник "Зоряний шлях Тараса" презентували в Полтаві

 «Зоряний шлях Тараса» рушник під такою назвою презентували полтавські майстрині Катерина Калініченко та Зоя Коваленко,  як данину пам’яті великому Кобзареві.   Як працювали над рушником, та де його експонуватимуть?- дізнавалася Світлана Фільчак.

З одного краю  – портрет  ще юного поета, з іншого – вже сивочолого. Між ними – гаптування у техніці фриволіте – мереживні зірки і червоно-чорні вишиті квіти. Рушник сповнений символізму, де жодна деталь не є зайвою і випадковою. Усе вишивальниці продумали до дрібниць.  Навіть дати роботи. Почали у грудні, саме того дня, коли Кобзар опублікував відоме послання до Гоголя.  Задум створити рушник виник давно, говорить майстриня Катерина Калініченко. Жінка довго сумнівалася – чи вистачить сили і наснаги. Сумніви розвіялися, коли до неї приєдналася Зоя Коваленко і стала головною, так би мовити, натхненницею та рушійною силою проекту, каже мисткиня. Удвох працювали швидко і згуртовано:

КАЛІНІЧЕНКО: Все в нас, кожен фрагмент вишивки торкався тої чи іншої дати. Якихось відомих людей наших, полтавських. Українців, патріотів. Вишивки на мені було менше. Тому що паралельно з вишивкою я робила мереживо фриволіте. Це човникове мереживоплетіння. Це не гачком зроблене мереживо. Це дуже копітка робота, часу багато. Портрети, у кожному фрагменті я брала участь. Нижня мережка. Більше вишивала Зоя Дмитрівна. А я – мереживо.

Даний проект є одним з багатьох, що втілюють у життя члени Полтавського громадського шевченківського комітету, створеного до 200 річчя з дня народження Тараса Шевченка. Першим його головою був нині покійний Володимир Степанюк. У послужному списку комітету – велика кількість масштабних заходів. А нинішня презентація Тарасового рушника - одна з найяскравіших сторінок діяльності активістів. Говорить Зоя Коваленко:

КОВАЛЕНКО: Наше бажання було не просто вишити Шевченка і все. Нам хотілося вкласти у нього оце поєднання Полтавщини і Черкащини. Як виявилося, коли ми карту вишивати почали місцевостей, де побував Шевченко на Полтавщині, то у нас вийшло 78 населених пунктів. А на Черкащині його рідній – 43. Тобто, ви розумієте, настільки його тягло на оцю гетьманщину, землю , де козацтво, де ще звичаї і традиції береглися! І через те нам хотілося вкласти оцей зв’язок наших відомих, визначних полтавців. Їхній дух, їхню енергетику.

Зовсім скоро майстрині відвезуть рушник  у Національний музей заповідник Тараса Шевченка у Канів, де відбуватимуться заходи, до 155 річниці перепоховання поета.