Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Брати Капранови в Полтаві презентували книгу про вояків ворожих армій

Брати Капранови в Полтаві презентували книгу про вояків ворожих армій

“Забудь-річка». Брати Капранови презентували нову книгу у Полтаві. Художня інтерптритація подій від Другої світової війни і до сучасного Донбасу. Чому три долі переплітаються у одну, дивіться далі.

Одне ім’я крізь три біографії. Відомі українські письменники Капранови написали роман про юнаків, які служили у ворожих арміях: УПА, Червоній та німецькій дивізії «Галичина». Головні герої мають одне ім’я  -  Степан Шагута. Автори розповідають, що тоді люди підробляли власні документи, щоб уникнути сталінських репресій. На ідею написання книги братів наштовхнула сімейна історія: один дід нагороджений орденом Червоної зірки, а інший  –  після війни був засланий на вісім років до радянських концтаборів.

 Капранов: До 91-го року один дід був герой, а другого начебто треба було соромитись. А після 91-го – той шой шо антісоветчік – той герой, а інший – вроде оккупант виходіт. А обидва наші діди і якось треба з цим житии, тому ми вирішили розібратись з цим феномєном.

Три життя у книзі переплітаються і стають однією долею українця, розповідає Дмитро Капранов. Тож засуджувати «хто за кого» воював не варто.

Капранов: Ну, у нас таке враження, що не давало життя вибору – хто куди втрапив, той там і воював. Все що нам до того розповідали про ту війну – це абсолютна брехня. Тому що коли вивчаєш мемуари, коли туди занурююєшся – все зовсім виглядає інакшим.

Над книгою брати працювали чотири роки: перший шар подій – історичний – межа Галичини і Волині 1939 року, другий  – наш час та нащадки героїв.

Капранов:Це початок, саме Майдан. На жаль українці воюють безперервно уже давно, іще Баклан писав, що козаки повстають кожні сім років. От ми повстали – Янукович три роки невтримався і все стало чистіше.

Крім історії письменники передали побут вояків та, звісно, почуття. Кожен герой говорить рідною мовою. А назва книги «Забудь-річка» є язичницьким символом: коли людина помирала, її душа перелітала через цю водойму і все забувала. Така ріка прокладена й між поколіннями середини 20 століття, вважають автори.