Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Дмитро Купченя
Дмитро Купченя

Міжнародний ярмарок і Національний фестиваль гончарства - вивершення здвиження в Опішні

Міжнародний ярмарок і Національний фестиваль гончарства - вивершення здвиження в Опішні

Романтики і харизматики, диваки і діячі з усіх куточків України зібралися в Опішні під час чергового гончарного здвиження. Майстер-класи, керамологічні й творчі зустрічі, практикуми рука-об-руку з ковалями, художниками, декораторами  – все позаду. Як вивершення – міжнародний ярмарок і Національний фестиваль гончарства, що відбулися на майданчику музею-заповідника. Свято відвідав міністр культури України Євген Ніщук та чимало іноземних гостей – з Австралії, США, Японії, Молдови. Детальніше розповість Дмитро Купченя.

Традиції роблять нас сильнішими. Через них не переривається тоненька ниточка зв’язку поколінь. Кожен народ ідентифікують за древніми археологічними знахідками – відкопують старовинні речі, досліджують орнаменти на них. Ми ж маємо цю традицію живою. Тут, в Опішні. Щоб потяг до глини не згасав, організатори свята зробили ставку на дітей.

Міністр культури Євген Ніщук пройшовся рядами мистецького ярмарку. Говорить: «Підтримувати майстрів потрібно не тільки словом, а й ділом». Президентських стипендій для молодих і створення майданчиків для таких-от зустрічей – замало.

Ніщук: Концептуально вони не є збитковими, треба тільки інший менеджмент, тому я ініціюю відміну заборон продавати новостворені вироби на територіях музеїв.

Порушив міністр і тему облаштування під’їзних шляхів до об’єктів «креативної індустрії». Адже дістатися тієї ж Опішні дуже проблематично…

Доки гончарі давали майстер-класи, зовсім поряд наша знімальна група зустріла різьбяра з Котельви, який робить інструменти для гончарів і скульпторів – стеки, ножики.

Коєка: Матеріал – груша. Ось така форма чисто опішнянська традиційна.

А от Ольга Коваленко займається писанкарством – уже понад 10 років. Почалося все в університеті, а згодом захоплення переросло у справу життя. Розповідає: це хибне уявлення, що писанки потрібні тільки на Великдень. Це чудовий сувенір, подарунок чи оберіг може бути дарунком протягом всього року. А ще з розписних яєць роблять цілі композиції.

Коваленко:Моя улюблена робота – компонувати писанки в картини.

У рамках «Здвиження» в Опішні відбувався ковальський «Вакула-фест». Металурги-молотобойці представляли не тільки ковані вироби, а й набагато тонші – ювілейні, ручної роботи. Андрій із Миргорода розповідає: використовують тільки чисті і надлегкі сплави, які не викликають алергії: цинк-алюмінй-мідь і методом гальваніки покривають їх сріблом найвищої проби.

Сазанський: Воно не темніє – це раз, а по-друге, це чисте срібло, природний антибіотик, як ото в древності вельможі зі срібла їли і ніяка холера їх не брала, так оце і ми робимо.

Гостей заходу розважали народні колективи з Черкащини, Сумщини, Полтавщини. Уперше на фестиваль приїхав ансамбль «Черкаські цокотухи». Хоча полтавського слухача виконавиці радують вже не вперше – тричі виступали на Сорочинському ярмарку.

 Романтики і харизматики, диваки і діячі з усіх куточків України зібралися в Опішні під час чергового гончарного здвиження. Майстер-класи, керамологічні й творчі зустрічі, практикуми рука-об-руку з ковалями, художниками, декораторами  – все позаду. Як вивершення – міжнародний ярмарок і Національний фестиваль гончарства, що відбулися на майданчику музею-заповідника. Свято відвідав міністр культури України Євген Ніщук та чимало іноземних гостей – з Австралії, США, Японії, Молдови. Детальніше розповість Дмитро Купченя.

Традиції роблять нас сильнішими. Через них не переривається тоненька ниточка зв’язку поколінь. Кожен народ ідентифікують за древніми археологічними знахідками – відкопують старовинні речі, досліджують орнаменти на них. Ми ж маємо цю традицію живою. Тут, в Опішні. Щоб потяг до глини не згасав, організатори свята зробили ставку на дітей.

Міністр культури Євген Ніщук пройшовся рядами мистецького ярмарку. Говорить: «Підтримувати майстрів потрібно не тільки словом, а й ділом». Президентських стипендій для молодих і створення майданчиків для таких-от зустрічей – замало.

Ніщук: Концептуально вони не є збитковими, треба тільки інший менеджмент, тому я ініціюю відміну заборон продавати новостворені вироби на територіях музеїв.

Порушив міністр і тему облаштування під’їзних шляхів до об’єктів «креативної індустрії». Адже дістатися тієї ж Опішні дуже проблематично…

Доки гончарі давали майстер-класи, зовсім поряд наша знімальна група зустріла різьбяра з Котельви, який робить інструменти для гончарів і скульпторів – стеки, ножики.

Коєка: Матеріал – груша. Ось така форма чисто опішнянська традиційна.

А от Ольга Коваленко займається писанкарством – уже понад 10 років. Почалося все в університеті, а згодом захоплення переросло у справу життя. Розповідає: це хибне уявлення, що писанки потрібні тільки на Великдень. Це чудовий сувенір, подарунок чи оберіг може бути дарунком протягом всього року. А ще з розписних яєць роблять цілі композиції.

Коваленко:Моя улюблена робота – компонувати писанки в картини.

У рамках «Здвиження» в Опішні відбувався ковальський «Вакула-фест». Металурги-молотобойці представляли не тільки ковані вироби, а й набагато тонші – ювілейні, ручної роботи. Андрій із Миргорода розповідає: використовують тільки чисті і надлегкі сплави, які не викликають алергії: цинк-алюмінй-мідь і методом гальваніки покривають їх сріблом найвищої проби.

Сазанський: Воно не темніє – це раз, а по-друге, це чисте срібло, природний антибіотик, як ото в древності вельможі зі срібла їли і ніяка холера їх не брала, так оце і ми робимо.

Гостей заходу розважали народні колективи з Черкащини, Сумщини, Полтавщини. Уперше на фестиваль приїхав ансамбль «Черкаські цокотухи». Хоча полтавського слухача виконавиці радують вже не вперше – тричі виступали на Сорочинському ярмарку.

 Романтики і харизматики, диваки і діячі з усіх куточків України зібралися в Опішні під час чергового гончарного здвиження. Майстер-класи, керамологічні й творчі зустрічі, практикуми рука-об-руку з ковалями, художниками, декораторами  – все позаду. Як вивершення – міжнародний ярмарок і Національний фестиваль гончарства, що відбулися на майданчику музею-заповідника. Свято відвідав міністр культури України Євген Ніщук та чимало іноземних гостей – з Австралії, США, Японії, Молдови. Детальніше розповість Дмитро Купченя.

Традиції роблять нас сильнішими. Через них не переривається тоненька ниточка зв’язку поколінь. Кожен народ ідентифікують за древніми археологічними знахідками – відкопують старовинні речі, досліджують орнаменти на них. Ми ж маємо цю традицію живою. Тут, в Опішні. Щоб потяг до глини не згасав, організатори свята зробили ставку на дітей.

Міністр культури Євген Ніщук пройшовся рядами мистецького ярмарку. Говорить: «Підтримувати майстрів потрібно не тільки словом, а й ділом». Президентських стипендій для молодих і створення майданчиків для таких-от зустрічей – замало.

Ніщук: Концептуально вони не є збитковими, треба тільки інший менеджмент, тому я ініціюю відміну заборон продавати новостворені вироби на територіях музеїв.

Порушив міністр і тему облаштування під’їзних шляхів до об’єктів «креативної індустрії». Адже дістатися тієї ж Опішні дуже проблематично…

Доки гончарі давали майстер-класи, зовсім поряд наша знімальна група зустріла різьбяра з Котельви, який робить інструменти для гончарів і скульпторів – стеки, ножики.

Коєка: Матеріал – груша. Ось така форма чисто опішнянська традиційна.

А от Ольга Коваленко займається писанкарством – уже понад 10 років. Почалося все в університеті, а згодом захоплення переросло у справу життя. Розповідає: це хибне уявлення, що писанки потрібні тільки на Великдень. Це чудовий сувенір, подарунок чи оберіг може бути дарунком протягом всього року. А ще з розписних яєць роблять цілі композиції.

Коваленко:Моя улюблена робота – компонувати писанки в картини.

У рамках «Здвиження» в Опішні відбувався ковальський «Вакула-фест». Металурги-молотобойці представляли не тільки ковані вироби, а й набагато тонші – ювілейні, ручної роботи. Андрій із Миргорода розповідає: використовують тільки чисті і надлегкі сплави, які не викликають алергії: цинк-алюмінй-мідь і методом гальваніки покривають їх сріблом найвищої проби.

Сазанський: Воно не темніє – це раз, а по-друге, це чисте срібло, природний антибіотик, як ото в древності вельможі зі срібла їли і ніяка холера їх не брала, так оце і ми робимо.

Гостей заходу розважали народні колективи з Черкащини, Сумщини, Полтавщини. Уперше на фестиваль приїхав ансамбль «Черкаські цокотухи». Хоча полтавського слухача виконавиці радують вже не вперше – тричі виступали на Сорочинському ярмарку.

 Романтики і харизматики, диваки і діячі з усіх куточків України зібралися в Опішні під час чергового гончарного здвиження. Майстер-класи, керамологічні й творчі зустрічі, практикуми рука-об-руку з ковалями, художниками, декораторами  – все позаду. Як вивершення – міжнародний ярмарок і Національний фестиваль гончарства, що відбулися на майданчику музею-заповідника. Свято відвідав міністр культури України Євген Ніщук та чимало іноземних гостей – з Австралії, США, Японії, Молдови. Детальніше розповість Дмитро Купченя.

Традиції роблять нас сильнішими. Через них не переривається тоненька ниточка зв’язку поколінь. Кожен народ ідентифікують за древніми археологічними знахідками – відкопують старовинні речі, досліджують орнаменти на них. Ми ж маємо цю традицію живою. Тут, в Опішні. Щоб потяг до глини не згасав, організатори свята зробили ставку на дітей.

Міністр культури Євген Ніщук пройшовся рядами мистецького ярмарку. Говорить: «Підтримувати майстрів потрібно не тільки словом, а й ділом». Президентських стипендій для молодих і створення майданчиків для таких-от зустрічей – замало.

Ніщук: Концептуально вони не є збитковими, треба тільки інший менеджмент, тому я ініціюю відміну заборон продавати новостворені вироби на територіях музеїв.

Порушив міністр і тему облаштування під’їзних шляхів до об’єктів «креативної індустрії». Адже дістатися тієї ж Опішні дуже проблематично…

Доки гончарі давали майстер-класи, зовсім поряд наша знімальна група зустріла різьбяра з Котельви, який робить інструменти для гончарів і скульпторів – стеки, ножики.

Коєка: Матеріал – груша. Ось така форма чисто опішнянська традиційна.

А от Ольга Коваленко займається писанкарством – уже понад 10 років. Почалося все в університеті, а згодом захоплення переросло у справу життя. Розповідає: це хибне уявлення, що писанки потрібні тільки на Великдень. Це чудовий сувенір, подарунок чи оберіг може бути дарунком протягом всього року. А ще з розписних яєць роблять цілі композиції.

Коваленко:Моя улюблена робота – компонувати писанки в картини.

У рамках «Здвиження» в Опішні відбувався ковальський «Вакула-фест». Металурги-молотобойці представляли не тільки ковані вироби, а й набагато тонші – ювілейні, ручної роботи. Андрій із Миргорода розповідає: використовують тільки чисті і надлегкі сплави, які не викликають алергії: цинк-алюмінй-мідь і методом гальваніки покривають їх сріблом найвищої проби.

Сазанський: Воно не темніє – це раз, а по-друге, це чисте срібло, природний антибіотик, як ото в древності вельможі зі срібла їли і ніяка холера їх не брала, так оце і ми робимо.

Гостей заходу розважали народні колективи з Черкащини, Сумщини, Полтавщини. Уперше на фестиваль приїхав ансамбль «Черкаські цокотухи». Хоча полтавського слухача виконавиці радують вже не вперше – тричі виступали на Сорочинському ярмарку.