Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Анна Бабчук
Анна Бабчук

Зв’язківці відзначають професійне свято

Зв’язківці відзначають професійне свято

Близько двадцяти тисяч зв’язківців служить у ЗСУ. У Полтаві з початку року такий фах вже здобули майже дві тисячі хлопців та дівчат. 8 серпня вони відзначають професійне свято. Хто такий зв’язківець та які завдання має виконувати, вони розповіли нашим журналістам. 

Зв'язок – це нерв армії, розповідає начальник 179-го об'єднаного навчально-тренувального центру військ зв'язку ЗСУ, полковник Ігор Міцюк.

Ігор Міцюк, начальник 179-го об'єднаного навчально-тренувального центру військ зв'язку ЗСУ, полковник: Без зв’язку немає управління, а без управління немає перемоги. Можна мати надпотужну військову техніку, можна мати .. але якщо підрозділ стоїть і не може отримати розпорядження, не знає маневр, не знає як діяти, може, але ефект від цього буде не надто великий. Тому зв’язку приділяються найважливіша увага 

Зв’язківці є в усіх видах військ. Нині у Полтаві одночасно навчаються близько тисячі курсантів. Найбільше часу приділяють практичним заняттям: вивченню нової та сучасної техніки. Акцентують на апаратурі, що нині використовують в зоні АТО. 

Олег Вірченко, старший викладач, майор: Раніше нам приходилось викладати одну й ту саму техніку радянського зразку. Зараз нам більше нових зразків дають. Тепер під кінець служби приходиться заново навчатися і вивчати нову техніку.

 Зв’язківців навчають протягом двох місяців. Це прискорений курс. Серед курсантів –третина - жінки. Їх у цьому виді військ найбільше. Та все ж досвідченіші чоловіки, каже полковник Ігор Міцюк, який в цій сфері працює  понад три десятки років.

Ігор Міцюк, начальник 179-го об'єднаного навчально-тренувального центру військ зв'язку ЗСУ, полковник: Подобалась професія зв’язківця, обрав я її тому що була можливість не тільки оволодіти військовою спеціальністю, це давало можливість отримати професію широкого профілю. Тобто це людина яка знає що таке і навіщо потрібен зв'язок

Чоловік говорить, що усіх зв’язківців навчають: якщо щось не працює - першопричину потрібно шукати на своєму робочому місці. Не перекладати відповідальність на інших, так в їхній структурі не прийнято. Та й загалом такий фахівець потрібен тільки, якщо техніка дає збій. І жартома додав: «Головна нагорода для зв’язківця: відсутність покарання».