Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Наталія Кондра
Наталія Кондра

35 ковалів з усієї України зібралися в Миргороді на ковальський фестиваль

35 ковалів з усієї України  зібралися в Миргороді на ковальський фестиваль

35 ковалів з усієї України втретє зібралися в Миргороді на ковальський фестиваль ножових майстрів. Назву фестивалю дав його організатор Петро Федоряка у 2013 році, коли ініціював його вперше. Після загибелі чоловіка в АТО його справу продовжує дружина Валентина.  На ковальфесті побувала Наталія Кондра.

Силу вогню, міць металу та стародавні традиції демонстрували втретє у Миргороді учасники ковальфесту. На відкритті заходу вшанували пам’ять  «небесних» ковалів. За час протистояння на Донбасі загинуло семеро майстрів. Не даремно, фестиваль носитиме ім'я його засновника, що не повернувся зі сходу, - коваля з Трудолюба.

Анатолій Лавріненко - коваль з Полтави, учень Петра Фодоряки: Для мене Петро, в першу чергу,  був побратимом, другом, братом, товаришем людиною, до якої  можна було звернутися в любій життєвій  ситуації. Мені його не вистачає. 

Упродовж дня з містечка майстрів лунали патріотичні пісні та стукіт молотів. У  дорослих майстернях кували ножі та мечі, досвідчені ковалі проводили майстер-класи. У кузні Петра виготовляли елементи майбутнього сонячного годинника. За словами дружини покійного Петра Федоряки, - це вже традиція фестивалю. Третій часомір буде в пам’ять про кременчуцького коваля Дмитра Назаренка. Проект годинник розробили його земляки.

Валентина Федоряка - адміністратор фестивалю: Люди цікавляться тим, що ми робимо,і вони дивляться як можна робити найкраще, а ковалі -  вони роблять її найкраще, вони - найсвідоміші з громадян України і виявилося це тоді, коли  в такі темні часи таких ковалі стало видно і ми їх показуємо всіх. те, що вони роблять  і як це в низ виходить в результаті. 

Весело й гучно було і в дитячій кузні. Там кували скоби для бліндажів. Продовжили на святі ще одну традицію, яку зберігав Петро Федоряка, – кування весілля. Кажуть, що крім священика тільки капітан корабля і коваль могли засвідчити шлюб. До нього йшли молоді, як до найбільш віруючої людини на селі. У «Кузні Петра» в Трудолюбі зберігають п’ять своєрідних свідоцтв тих шлюбів, які скував загиблий. Цього разу ще дві пари вирішили скріпити подружнє життя вогнем і металом.

Голосно над містечком майстрів лунали патріотичні мелодії. Стародавні пісні звучали у виконанні місцевих артистів та запрошених гуртів: «Стрибожі внуці» та «Гуляйгород». Меценат ковальського фестивалю Дмитро Горячкін долучився до дійства, щоб відроджувати українські традиції.

Дмитро Горячкін – меценат фестивалю: Придумывая и развивая этот фестиваль, с одной стороны развивает культуру кузнечества, мне она очень нравится, и она должна быть возрождена. Был период, когда эту технологию практически погубили. Сейчас она возрождается,  это пример для поколений молодых, как надо зарабатывать своими руками. 

Закінчилося ковальське свято аукціоном ножів від трудолюбівських майстрів та презентацією майбутнього сонячного годинника – третього подарунка місту за ініціативою "Миргород – місто сонячних годинників".