Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Тетяна Городянин
Тетяна Городянин

На Полтавщині вчаться вирощувати біоенергетичні рослини

На Полтавщині вчаться вирощувати біоенергетичні рослини

У селі Вереміївка Семенівського району буяють плантації біоенергетичних рослин. На тамтешній дослідно-селекційній станції  відпрацьовують технології вирощування міскантусу та світчграсу –  лозоподібного проса. За прогнозами науковців, вони в майбутньому мають замінити газ, вугілля та дрова.  

Енергозалежна Україна на закупівлю імпортного газу витрачає з державного бюджету десятки мільярдів доларів. Тим часом, Євросоюз поставив собі за мету до 2020-го року замінити відновлювальними  джерелами енергії близько 20% блакитного палива. Газову систему опалення на спецкотли масово замінюють у Франції, Німеччині та Великобританії. Аби ці процеси пришвидшилися і в Україні, науковці  Веселоподільської дослідної станції кілька років тому змінили пріоритети і почали засівати поля світчграсом та міскантусом.  

Анатолій Антипчук, староста села Вереміївка: В нас дослідно-селекційна станція створена по вирощуванню цукрового буряка. Відповідно, це був їхній коньок, яким вони займалися. Потом вони трошки начали впроваджувать проса, потом – злакові: пшениця особлива

Насіння світчграсу привезли з Північної Америки. Це невибаглива культура заввишки 2,5 метра. Витримує спеку. Зерно для їжі непридатне. Сіно українські корови не їдять. А от палети з сухих рослин горять, як природний газ. Із лозоподібного проса  можна отримати  20 тонн сухої речовини у вигляді гранул для біопалива.

Анатолій Горобець, член музейної ради при Веселоподільській дослідно-селекційній станції: Використовувати його пропонується на неокультурених грунтах. Грунти, які солонцюваті і мають велику ерозійну здатність.  Перевага цієї культури  в тому, що економічне використання її становить 15 років

Висока продуктивність і низька собівартість вирощування і в міскантуса, що родом із субтропічних регіонів Африки та Азії. Швидкоростуча енергетична культура  невибаглива до ґрунту, вологи та температури. А її  врожайність сягає 30 тонн біомаси у вигляді гранул для біопалива. 

Анатолій Горобець, член музейної ради при Веселоподільській дослідно-селекційній станції: Одним недостатком є, що в окремі зими  безсніжні і жорсткі, що він може загинути і вимерзнути. А так – культура неприхотлива і придатна для вирощування в умовах Полтавської області на біопаливо. Господарське використання – теж 15-20 років

Відкриттями селекціонерів із Вереміїівки вже зацікавилися підприємці з Кропивницької області , які мають приватну котельню і продають тепло. Проте у наших дослідників поки що не вистачає насіннєвого та посадкового матеріалу. Адже у промислових масштабах міскантус і світчграс не вирощують.