Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Марина Франчук
Марина Франчук

На Полтавщині активісти рятують зразки національного архітектурного модерну

На Полтавщині активісти рятують зразки національного архітектурного модерну

На Полтавщині активісти взялися рятувати унікальні зразки національного архітектурного модерну - столітні земські школи за проектом Опанаса Сластьона. Деякі з них вже зникли безслідно. А близько третини тих будівель, що вціліли, потребують термінового ремонту й реставрації. Тож засновники проекту «Школи Лохвицького земства» влаштовують толоки, щоб не стільки причепурити занедбані будівлі, як привернути до них увагу.

Шестикутні вікна, цегляне оздоблення у вигляді полтавської мережки та вишивки з альбомів Олени Пчілки, імпозантні вежі зі шпилями, які видно здаля, та розкладні дерев’яні перегородки, що у разі потреби об’єднували класи між собою в одну велику залу. Земські школи за проектом Сластьона полтавський мистецтвознавець Віталій Ханко досліджував з 1971 року. 

Віталій Ханко, мистецтвознавець:Після війниці школи перетворювали в їдальні, гуртожитки, контори колгоспів або крамниці. А те, що збереглося, то слава богу, що тепер його можна довести до пуття. Я дуже радий, що за це діло взялися.

Активісти проекту «Школи Лохвицького земства» ще навесні взялися за дослідницьку, просвітницьку та інформаційну роботу. Толока на території Харсіцької земської школи не перша. Більше того – у сусідньому селі Кізлівка, дізнавшись про толоку в Харсіках, вирішили  прибрати і на подвір’ї своєї земської школи, що розміщена на території нового діючого навчального закладу. З 1912 року вона майже не змінилась. Лише дах і дерев’яна башта аварійні. Нині тут складські приміщення та шкільна бібліотека. Але директор Кізлівської школи Микола Івашина виношує ідею про музей. 

Микола Івашина, директор Кізлівської школи: На теренах бувшого Лохвицького повіту можна зробити музей земської освіти поч.. 20 ст. Поставити ті самі дерев’яні парти, зробити те саме приміщення, де жили вчителі, стилізувати його. Може, ж хтось приїде до нас та подивиться. Тому що це, дійсно, пам’ятка всеукраїнського значення.

На толоці у Харсіках влаштували не просто прибирання, а й подбали про безкоштовну солодку вату для дітей, польову кашу і вареники для дорослих. Також організували фотовиставку всіх земських шкіл. А родина Олійників, яка опікується  земською школою в Христанівці -– привезла харсічанам театр тіней і показала виставу «Як Квітка чортів зустріла». У ній символічно обіграли проблему руйнування столітніх будівель. Директор Чорнухинської центральної районної бібліотеки Микола Булда, який вчився у Харсіцькій земській школі й живе поруч з нею більше 50 років, вже давно не бачив тут такої кількості людей.

Микола Булда, житель Харсік: Тут вирувало життя, тому що з усіх усюд ішли діти до школи, вчителі. Завжди було гамірно. Збори, конкурси, змагання… Поруч був садок, в якому ми завжди спускались на лижах. Тобто, цей куток села, який сьогодні завмер, він мав статус надзвичайно гамірного кутка, веселого і щасливого.

Навчався у цій школі і батько телеведучої Ольги Герасим’юк, яка й заснувала проект «Школи Лохвицького земства». Вона разом зі своїм земляком, Міністром аграрної політики та продовольства Тарасом Кутовим, урочисто відкрила щойно встановлену охоронну табличку на Харсіцькій школі.

Іван Биков, київський архітектор, реставратор: На разі виготовили більше 10 комплектів облікової документації. 26 серпня в Полтаві перші 9 шкіл стали офіційно об’єктами культурного надбання. Пройде місяць-два і вони будуть вже мати охоронні номери, будуть пам’ятками місцевого значення.

В планах - обміряти ще близько 40 шкіл і виготовити на них облікову документацію. Марина Франчук, Павло Бардиш, ПТН.