Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

У Полтаві вшанували пам'ять загиблих у Бабиному Яру

У Полтаві вшанували пам'ять загиблих у Бабиному Яру

Цими днями виповнюється 75-років від початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Щоб увічнити пам'ять жертв масових вбивств євреїв, у Полтаві біля пам’ятника Скорботній матері відбувся мітинг-реквієм. На заході побували і наші журналісти.

На згадку про жертв трагедії у Бабиному Яру небайдужі полтавці  прочитали молитву та хвилиною мовчання вшанували загиблих.  Джульєта Полян за національністю вірменка, проте каже,  біль єврейського народу їй не байдужий.

Джульєта Полян,  вірменка: Я обращаю на это внимание очень давно в силу того, что я по национальности армянка, повторюсь. Мой народ также перенес неоднократно трагедию и насилие со стороны другого народа. Поэтому боль и трагизм еврейского народа, как и многих других народов, мне очень близка.

Керівник Полтавської міської єврейської громади Леонід Сухарь розповідає, як впродовж двох днів нацистські окупаційні війська розстріляли майже 34 тисячі представників єврейської нації. І додає: уникнути такого жахіття у майбутньому можна завдяки грамотному вихованню молодого покоління.

Леонід Сухарь, керівник Полтавської міської єврейської громади: Это не должно повториться. А чтобы это не повторилось, надо об этом помнить.  А чтобы об этом помнить, надо постоянно напоминать: каким образом . надо ввести в школе специальный предмет, который называется «Голокост» и в учебных заведениях. Это уже давно  введена в странах Запада. И вот это даст возможность нашему подрастающему  поколению оценить обстановку.

Леонід Зіновійович згадує розповіді полтавців, які були свідками розправи євреїв у парку Скорботної матері 23 листопада 1941 року.

Леонід Сухарь, керівник Полтавської міської єврейської громади: Три дня шел расстрел. Жители ближайших домов, которые в этом месте, рассказывали, что  три дня и после расстрела, они слышали стоны. Потому что не все люди были сразу убиты, много были ранены. Они уже заживо погибали в этих траншеях. Поэтому для людей было ужасно слушать этот стон и этот крик.

Директор «Полтавського благодійного єврейського фонду Хесед Нефеш» Світлана Москвітіна каже: щоб не допустити повторення трагедії у будь-якій  формі, потрібна достатня увага громадськості до цих подій

Світлана Москвітіна, директор «Полтавського єврейського фонду «Хесед Нефеш»: Сейчас не допустить очень просто: нужно об этом говорить. Я считаю, что никакая нация не должна пережить такое время. Ни один человек не должен отвечать за то, что он родился той или иной национальности. Все мы люди. Все мы одинаковые. Все мы хотим жить. Поэтому нужно об этом говорить.

Студентка Анастасія Харченко вперше дізналася про цю трагедію зі шкільних уроків історії. Каже, що молодь співчуває усім загиблим.

Анастасія Харченко, студентка: Безумовно, ця трагедія залишається в пам’яті, живе в серці кожного з нас і, зокрема, молоді. Ми пам’ятаємо про цей день і тому саме прийшли, щоб покласти квіти і прихилити голову до тих людей, які полягли.

Нагадаємо, за час німецької окупації у Бабиному Яру знищили  понад 100 тисяч людей. Землі урочища поховали також українських націоналістів, ромів, радянських підпільників та пацієнтів психіатричної лікарні.

Карина Москаленко, Павло Бардиш. Полтавські телевізійні новини.