Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ольга Боцула
Ольга Боцула

У Сагайдаку відкрили пам’ятний знак жертвам повстання проти комуністичного режиму

У Сагайдаку відкрили пам’ятний знак жертвам повстання проти комуністичного режиму

Україна вшановує жертв Голодомору 32-33 років. Три мільйони дев’ятсот тисяч осіб. Таку цифру людських втрат в країні озвучили в Інституті демографії. За основу розрахунку науковці взяли так звану демографічну реконструкцію. Із загальної кількості втрат 93% припадає на сільських жителів. Пам'ять загиблих вшановують і на Полтавщині. У селі Сагайдак Шишацького району благодійники відкрили пам’ятний знак жертвам повстання проти комуністичного режиму.

Знайти живих очевидців голоду тридцятих нині не просто. Мешканка Шишак Ніна Григоренко про трагедію знає від батька. Говорить: він тоді служив в армії. Його військову частину направили у село на збір врожаю. Те, що побачив, запам`ятав до смерті.

Ніна Григоренко,жителька Шишак: Зайшли в одну, другу, третю. В шостій хаті знайшли жінку, яка лежала пухла, а по ній повзала грудна дитина.

Про голодомор 1933-го року дев»ятикласниця з села Сагайдак Еліна читала у підручниках історії. А от як селяни виживали, їй розповідала бабуся.

Еліна Чепіжна, дев'ятикласниця:Вона ходила пасти корів. Їй давали стакан молока і маленький шматочок хліба. Молоко вона там випивала, а хліб приносила своїм братам

А тим часом на зсипний пункт Сагайдака , за словами вчительки історії Катерини Копиці, залізницею звозили зерно, яке відбирали у жителів навколишніх сіл та хуторів буксирними бригадами.

Катерина Копиця, вчителька історії Сагайдацької ЗОШ: Воно тут пріло, пропадало. Навесні люди довідалися, що лежить багато зерна. Пустили чутки, начебто роздаватимуть людям зерно. Змилостивилася влада.

На місці селяни зрозуміли: хліба їм ніхто й не думав давати. Люди рушили до складів.

Ольга Боцула, журналіст: Червоноармійці намагалися відігнати натовп голодуючих, але селяни збили замки, увірвалися до складу і почали набирати зерно, хто в мішок, хто в торбинку чи кошик. Інші, не в змозі терпіти голод, почали хапати зерно жменями та й їсти. Вартові викликали допомогу. На станцію прибула кіннота, яка, увірвавшись на територію складів, учинила розправу над голодними селянами: багатьох було побито і заарештовано, подальша доля яких невідома

Заворушення голодуючих у березні 33-го року у Сагайдаку було приречене на поразку, говорить доктор історичних наук Петро Кірідон.

Петро Кірідон, доктор історичних наук: Повстання – це акт відчаю. Адже повстання має шанс на перемогу у вкрай рідкісних випадках. Хіба можна було сподіватися перемогти таку державну машину, яку захищала озброєна армія, підтримували силові служби, міліція, служба безпеки

Нині на місці колишніх складів за іронією долі хлібоприймальне підприємство. За день, за словами директора Євгенія Іванця, відвантажують близько двох тонн зерна. На елеваторі його зберігають. А от раніше пшеницю ховали від людей. Чоловік знає це від 90-річної бабусі.

Євгеній Іванець, директор Сагайдацького хлібоприймального підприємства: Місяцями люди не бачили їжі. Картопляні зчистки були за радість,Стакан молока розливався на 10-літрове відро води

Вшанувати пам'ять загиблих селян Сагайдацького заворушення на територію підприємства прийшли дорослі й діти. Після хвилини мовчання архієпископ Харківський і Полтавський Афанасій разом провів панахиду за померлими.

Пам'ятний знак загиблим від голоду в Сагайдаку ініціювали Валентина Шемчук і Вадим Голобородов – засновники благодійного проекту вшанування великих українців по всьому світу.

Валентина Шемчук, голова Полтавського обласного відділення міжнародної організації «Жіноча громада»:На той час був серед живих Андрій Копиця, який переповідав ці жахливі події, що сталися у Сагайдаку у березні 33 року. Опісля відвідин Сагайдака ми створили комітет «Пам»ятай свій рік» і протягом 4 років ми робили цю справу

Точні людські втрати від голодомору тридцятих років достеменно порахувати неможливо. За словами головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень Наталії Левчук , загинули майже 4 мільйони українців. Тобто приреченим був кожний шостий селянин.

Наталія Левчук, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень:Серед 3,9 млн втрат в Україні під час 1932-33 років через надсмертність 3,6 млн припадає на селян. Втрати селян становили 16% від їх чисельності. Втрати міських жителів - близько 4%.

Через Голодомор в країні не народилися 600 тисяч дітей, говорить заступник директора Інституту демографії Олександр Гладун.

Олександр Гладун, заступник директора ІДСД імені М.В. Птухи НАН України: Така катастрофічна смертність в 1933 році зруйнувала взагалі нормальний перебіг демографічних подій в Україні .Особливо висока смертність була в дитячих вікових групах. У віці від 0 до 14 років було приблизно 1,6 млн померлих дітей

Голодомор визнали та засудили 24 держави, ООН та Європарламент. Ольга Боцула, Богдан Казирід. Полтавські телевізійні новини.