Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Напередодні Водохреща у Свято-Георгіївському храмі, що в селі Нижні Млини, освятили воду (оновлено)

Напередодні Водохреща у Свято-Георгіївському храмі, що в селі Нижні Млини, освятили воду (оновлено)

19 січня - Хрещення Господнє. Це третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. В народі ще називають Йордан, або Водохреща. У храмах же  воду  освячують раніше.  Щоб її спробувати віруючі мають дотримуватися певного ритуалу. Якого саме, розкажуть наші журналісти.

Як і повсюди, за день до Водохреща, у Свято-Георгіївському храмі села Нижніх Млинів освячують воду. Зробити кілька ковтків, кажуть віряни, то позбутися негативу. Свята вода має й цілющі властивості переконує священик. Але  лише 1 годину. Щоб подіяла треба пити на порожній шлунок.

Олег Дубецький, протоієрей: Люди, які з вірою приходять, черпають цю воду і будинки окропляють, і самі п’ють натщесерце, для зцілення душевних, духовних та тілесних недуг.

Вчора  вода очищала, сьогодні ж -  освячує, тому повинна бути у домівках православних людей весь рік – аж до наступного Водохреща, - говорить сестра милосердя  Парасковія Вересова.

Парасковія Вересова, прихожанка храму та сестра милосердя: Ця вода, коли хрестився Господь, називається водою Водохрещення. Ми нею користуємося на протязі року. Зранку бажано, натщесерце, якщо хтось користується просфорою, випиваємо з просфорою. Це знову ж таки велика святиня, яку ми повинні використовувати з почуттям благовійності, якщо так можна висловитися.

Освятивши  воду в Свято-Георгіївському храмі парафіяни та гості вирушили Хресною ходою на берег Ворскли. Там  протоієрей Олег Дубецький теж  освятив воду. Кілька вірян пірнули  у крижану річку. Вчителька Людмила Жушман не зраджує священному купальному ритуалу вже  чотири роки.

Людмила Жушман, вчителька: Сьогодні дуже боюсь, чесно. Перший раз як окуналась, мені дуже допомогли слова нашої старшої сестри всецаріци Паши Паловни, яка мені сказала, що Господь пішов за наші  гріхи на хрест. Його розіп’яли за наші гріхи, то невже, каже, в тебе не хвате сили за свої гріхи окунуться. І мене це якось трохи надихнуло, за рахунок цього я і окуналася, а так взагалі дуже важко.

Валерія Рибалка, Євген Ковальчук, «Полтавські телевізійні новини»